16 липня у трьох громадах Кіровоградської області попрощалися із загиблими на війні бійцями. Йдеться про Олега Ішангулієва з міста Новоукраїнка, Максима Леонтьєва із селища Петрове Олександрійського району та Олександра Савченка з міста Олександрія.
Про прощання з Олегом Ішангулієвим написали на Facebook-сторінці Новоукраїнської міської ради.
Боєць народився 8 квітня 1988 року в селі Леонтовичеве Новоукраїнського району, навчався у Новоукраїнській загальноосвітній школі №3, у Міжшкільному навчальному комбінаті здобув професію водія, а згодом удосконалив свої навички у Добровільному товаристві сприяння армії, авіації та флоту.
Олег Ішангулієв працював водієм у Новоукраїнському сільськогосподарському підприємстві, з дружиною виховував двох доньок.
У січні 2023 року він став до лав Збройних сил України, виконував бойові завдання на Донеччині.
38-річний старший солдат загинув 10 липня під час російського авіаційного удару біля селища Шабельківка Краматорського району Донецької області.
На найближчій сесії Новоукраїнської міської ради розглянуть питання про надання Олегу Ішангулієву звання "Почесний громадянин міста Новоукраїнка" посмертно, повідомили на сторінці міськради.
Про прощання з Максимом Леонтьєвим повідомили на Facebook-сторінці Петрівської селищної ради.
Захисник народився 19 серпня 1986 року в російському місті Єгорівськ, у 1991-му разом із родиною переїхав у село Йосипівка, нині це Петрівська громада, навчався у місцевій школі, після закінчення якої пішов працювати.
Максим працював у сільськогосподарському виробничому кооперативі в Йосипівці, у сільгосппідприємстві у місті Жовті Води на Дніпропетровщині, різноробом та підсобним робітником у приватних підприємців.
У 2013 році Максим переїхав у Петрове, де проживав разом із цивільною дружиною, був багатодітним батьком.
21 жовтня 2024 року він став до лав Збройних сил України, служив у 65-ій, а з 29 листопада 2024-го у 46-ій бригаді на посаді старшого стрільця, виконував бойові завдання на Донеччині, поблизу населеного пункту Курахове.
З 28 грудня 2024 року військового вважали зниклим безвісти. В липні 2026-го рідні отримали підтвердження загибелі — за результатами ДНК-експертизи.
Про прощання з Олександром Савченком Суспільному розповіла речниця Олександрійської міської ради Юлія Марюхно.
Боєць народився 27 березня 1987 року в місті Олександрія, дитинство, юність та останні роки життя провів у селищі Олександрійське, навчався у школі №17, фах автомеханіка здобув у професійно-технічному училищі №7.
Під час навчання в училищі Олександр втратив батьків, після чого ним опікувався старший брат. Закінчивши училище, він пройшов строкову військову службу, а згодом служив за контрактом в Олександрії, пізніше працював за фахом в Україні та за кордоном.
У січні 2025 року його мобілізували. Він виконував бойові завдання на Донецькому напрямку, займався ремонтом автомобілів.
38-річний молодший сержант загинув 22 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання у Волноваському районі Донецької області. Про те, чи вважали його зниклим безвісти та як підтвердили загибель, у міській раді не повідомили.
