Перейти до основного змісту
У двох громадах Кіровоградщини попрощалися із загиблими на війні земляками

У двох громадах Кіровоградщини попрощалися із загиблими на війні земляками

Олександр Безлуцький та Володимир Вовченко полеглі кіровоградщина
Олександр Безлуцький (ліворуч) та Володимир Вовченко (праворуч). Facebook/Добровеличкіська та Голованівська селищна ради

6 липня у двох громадах Кіровоградської області попрощалися із загиблими на війні з РФ земляками. Йдлеться про Олександра Безлуцького із села Липняжка Добровеличківської громади Новоукраїнського району та Володимира Вовченка із селища Голованівськ.

Про прощання з Олександром Безлуцьким написали на Facebook-сторінці Добровеличківської селищної ради.

Захисник народився 11 червня 1979 року на у селі Каїри на Херсонщині, згодом родина переїхала до Липняжки, де він закінчив школу та працював у місцевому господарстві.

У 1997 році Олександр проходив строкову службу в Збройних силах України, а після демобілізації одружився, виховував двох доньок.

У 2015-2017 рока він брав участь в антитерористичній операції на сході України, а після повномасштабного вторгнення РФ добровільно став до лав 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, воював на різних напрямках, у квітні 2025-го брав участь у військовій операції на Курщині.

45-річний старший сержант загинув 27 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання біля хутора Олешня Суджанського району Курської області РФ. Понад рік його вважали зниклим безвісти, загибель підтвердив збіг ДНК.

Прощання із загиблим відбулося в Липняжці, поховали бійця на сільському кладовищі.

У двох громадах Кіровоградщини попрощалися із загиблими на війні земляками
Прощання з Олександром Безлуцьким у Добровеличківській громаді Кіровоградщини, 6 липня 2026 року. Facebook/Добровеличкіська селищна рада

Про прощання з Володимиром Вовченком Суспільному розповів голова Голованівської громади Сергій Цобенко.

Захисник народився 6 червня 1990 року у Голованівську, після закінчення дев'яти класів місцевої школи вступив до Одеського морехідного фахового коледжу морського та рибопромислового флоту, а отримавши диплом, продовжив навчання в Одеському водному університеті, де здобув спеціальність інженера-будівельника морських і річкових портів.

Володимир працював на Побузькому феронікелевому комбінаті, разом з дружиною виховував сина, їздив на заробітки в Європу.

28 липня 2024 року він став на захист України, служив у кулеметному відділенні взводу вогневої підтримки 112 бригади тероборони.

34-річний солдат загинув 1 листопада 2024 року біля села Максимільянівка Покровського району Донецької області. Відтоді його вважали зниклим безвісти, загибель підтвердила експертиза ДНК.

Підписуйтесь на Суспільне Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok.

Топ дня
Вибір редакції
На початок