Щороку в Кіровоградській області збирають від 1200 до 1500 тонн черешні. Цьогоріч в регіоні втратили 30% цих ягід. Причина – заморозки у квітні й травні, коли дерева цвіли.
Про це Суспільному розказала директорка обласного департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова.
"Більшість вирощують люди у своїх домашніх господарствах. Що стосується підприємств – це до 20 підприємств. Площі незначні — до 20 гектарів у плодоносному віці. По області загалом вирощують до чотирьох тисяч гектарів — і черешні, і вишні, і різних кісточкових дерев".
Як зберегти врожай черешні під час спеки та морозів
Керуючий садом Максим Гурінович розповів, що восьмий рік вирощують черешню в господарстві селища Приютівка Олександрійського району. Площа саду – гектар, де росте тисяча дерев ранніх і пізніх сортів. Врожай збирають протягом тижня.
"Догляд за садом дуже великий. У нас полив "Туман" – розсіюється над рядами. Годину треба, щоб полити всю черешню".
Спека впливає на черешню, дерева потребують багато вологи, сказав Максим Гурінович. Коли температура підвищується до 25 градусів, поливають двічі на тиждень. Також у саду є відлякувачі від птахів.
"Шпаки – це наші шкідники. З’їдає черешню, він клює і псує її. Буває так, що може й дерево з’їсти і не буде черешень. У нас стоять колонки й ми вмикаємо відлякувачі для шпака. Також в саду на вудочках висять чучела".
Через заморозки, зі слів керуючого садом, у господарстві втратили 30% врожаю, торік він був гірший.
"У минулому році її геть не було, вона померзла. Ми не робили задимлення й в нас не було черешні. Зібрали тоді 200 кілограм черешні й все".
Щоб врятувати врожай під час цьогорічних заморозків, робили задимлення під час цвітіння черешні, сказав керуючий садом.
"Ми робили задимлення і на рядках ставили бочки і в бочки набирали солому, відпрацьоване масло. Потім вночі приїжджали, підпалювали їх і ставили бочки у шаховому порядку по всій території. З другої години ночі і виходить до сьомої-восьмої години ранку. Поки температура не піднімалась і потім ми його гасили".
За його підрахунками, цьогоріч планують зібрати від семи до десяти тонн. Хороший врожай – це не менше 15 тонн з такого саду.
Купувати черешню приїжджають жителі сусідніх громад, розповів Максим Гурінович.
"Зі Знам’янки, Світловодська купують. І на ринок у нас беруть, перепродають в Олександрії. У холодильнику черешня зберігається два дні. Якщо в холодильнику 3-5 градусів тепла, то вона буде лежати три дні."
За прогнозами керуючого садом, черешню планують збирати ще два тижні. Потім перейдуть до лохини.
Як отримати грант на створення нового саду
На створення нових садів можна отримати грант від держави, розказала директорка обласного департаменту агропромислового розвитку. Сума залежить від кількості робочих місць та площі саду.
"Уряд з 2022 року запровадив програму грантової підтримки садів та теплиць. Що стосується садів – грант надають на безповоротній основі, в тому числі і на вирощування черешні. Його надають, як фізичним особам так і суб’єктам господарювання за умови співфінансування, цьогоріч це 50 на 50%. Це половина грантові кошти і 50% – власні".
Грант, сказала, можна отримати на новий сад.
"Виключно новий сад від одного до 25 гектарів. Також його надають за умови створення робочих місць, у випадку черешні – це шість постійних працівників та до 250 сезонних".
Що відомо про весняні заморозки на Кіровоградщині
У Кіровоградській області через заморозки у квітні та на початку травня до 50% зменшиться врожай черешень та вишень, до 80% — абрикосів та персиків. До прикладу, 29 квітня і 4 травня на поверхні ґрунту були заморозки до трьох градусів. Похолодання найбільше вплинули на дерева, які квітнуть. Про це Суспільному розповів доцент кафедри землеробства Центральноукраїнського національного технічного університету Микола Ковальов.
З його слів, найбільш вразливі до весняних заморозків у період цвітіння — ранні плодові культури, особливо кісточкові.
Микола Ковальов розказав, що на Кіровоградщині весняні заморозки найбільше пошкодили персики та абрикоси.
"Якщо в травні не буде заморозків або приморозків, то по абрикосах маємо фактично до 80% пошкоджень. Щодо вишень і черешень, то пошкодження складали у межах 30-50%".
Щоб вберегти дерева в саду від заморозків, Микола Ковальов радить обробляти їх хімічними спеціальними засобами перед зниженням температури або робити задимлення чи дощування — це обприскування рослин водою.
"Якщо обробити рослини препаратом за шість годин до заморозків, імовірність збереження врожаю становить 50-80%. Якщо це зробити раніше, наприклад за 16 годин, шанс зберегти врожай зростає. У разі дощування, за умови правильного виконання — коли повністю покриті дерево й квіт — можна зберегти до 90% урожаю від несприятливих умов. Це одноразова акція перед зниженням температури".
Додав, окрім заморозків, на врожай також впливала відсутність запилення бджолами, які не вилітали через холодну погоду.
