18 травня у Кропивницькому до 82 роковин депортації кримськотатарського народу з території Кримського півострова радянським тоталітарним режимом вшанували пам'ять жертв геноциду кримських татар. На площі перед будівлею міської ради приспустили Державний прапор України, червоно-чорний стяг українського спротиву та кримськотатарський.
Про це розповів Суспільному керівник пресслужби міськради Сергій Якунін.
На будівлі Кіровоградської обласної ради 18 травня вивісили кримськотатарський прапор.
Щорічно 18 травня в Україні відзначають День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановують пам'ять жертв депортації кримських татар.
Цього дня 1944 року понад 200 тисяч кримських татар радянська влада примусово вивезла з Криму. Для багатьох із них заслання обернулося поневірянням, голодом і смертю, розповів Суспільному історик Володимир Мороз.
Головна хвиля депортації відбулася 18-20 травня 1944 року. Тривала Друга світова війна. 13 травня 1944 року армія нацистської Німеччини відступила з Криму, й півострів перейшов під контроль радянської влади. За наказом з Москви бійці НКВД зігнали до залізничних вагонів майже все кримськотатарське населення, яке залишалося на півострові, та відправили в бік Узбекистану і в сусідні з ним райони Казахстану й Таджикистану.
Офіційною причиною примусового вивезення стало звинувачення всього кримськотатарського народу у державній зраді та співпраці з нацистами. Хоча майже 15% кримськотатарських чоловіків воювали на боці Червоної армії.
У 2015 році, після окупації Криму, Верховна Рада України ухвалила Постанову та визнала дії радянської влади щодо кримських татар геноцидом.
Сталін провадив таку політику, тому що не вдавалося русифікувати кримських татар.
"Офіційним приводом було звинувачення: кримські татари масово співпрацювали з німецькими окупантами. Однією з реальних причин, можливо, було те, що Крим – це такий плацдарм для Росії. Такі були плани у Сталіна, врешті решт захопити протоку Дарданелли, але це не вдалося. Можливо, зачистка від корінного народу Криму".
За словами історика, радянська влада дозволила нащадкам депортованого народу повернутися до півострова з 1989 року. Повернувшись, вони просили виділити їм земельні ділянки у Криму.
"Два тижні вони були в дорозі, в жахливих умовах, в товарних вагонах, без їжі та води. Були депортовані першою чергою до Середньої Азії – Узбекистан, Казахстан, Таджикистан, за радянськими підрахунками понад 191 тисяча, за підрахунками татарських громадських організацій – близько 423 тисяч людей. Відповідно різняться і кількість загиблих від 40 до 190 тисяч людей. Був заборонений етнонім – кримські татари, в переписах в Радянському Союзі він не фігурував".
З 2020 року на будівлі Подільського районного суду в Кропивницькому висить банер "Кропивницький. Крим – це Україна". Там же поряд з синьо-жовтим прапором – кримськотатарський стяг. Їх розмістили представники громадських організацій учасників АТО "Бойове братерство" та "Редут" на знак солідарності з кримськотатарським народом та нагадавання про окупацію Криму Росією.
