18 травня у Кропивницькому відбулася акція протесту проти проєкту нового Цивільного кодексу, який Верховна рада ухвалила у першому читанні. Учасники вимагали перед другим читанням доопрацювати законопроєкт, який, за їхніми словами, обмежує права українців. Організували акцію громадські організації "Незламні берегині" та "Фарби в житті".
Про це повідомила кореспондентка Суспільного.
Учасники акції проти нового Цивільного кодексу зібралися на площі Героїв Майдану. За підрахунками Суспільного, прийшли понад пів сотні людей. Тримали плакати з написами: "Не треба робити нам краще без нас", "Захисти свої права сьогодні, щоб не стати безправним завтра", "Зупинити 15150", "Як вимірюється ваша доброзвичайність", "Узаконенню рейдерства ні".
Співорганізаторка мітингу Світлана Салій розповіла, що акцію організували, аби висловити незгоду з можливим ухваленням нового Цивільного кодексу України.
“Ми організували такий мітинг, щоб висловити незгоду з ухваленням такого глобального на декілька поколінь документу, який, на нашу думку, відбирає багато прав у кожного українця. Цивільний кодекс стосується кожного — незалежно від того, хто ти: чоловік, жінка, військовий. Усі програють, якщо цей документ ухвалять".
Співорганізаторка акції Ольга Просянік сказала, що вийшла на акцію на підтримку всіх жінок, чиї права у Цивільному кодексі 15150 будуть порушувати.
"Визначають доброзвичайність жінки як в шлюбі, так і поза межами шлюбу, що чоловік може в неї забрати прізвище через суд — це порушення прав. Потім будуть визначати, наскільки вона доброзвичайна, щоб виховувати дитину. Я за те, щоб не було дискримінації, щоб жінку поважали і давали їй право обирати. Також, щоб дитина сама могла обирати, з ким їй проживати, а не за неї будуть вирішувати".
Серед учасниць акції була кропивницька письменниця Вікторія Шкабой. Прийшла в образі з роману "Оповідь служниці"роман-антиутопія 1985 року канадської письменниці Маргарет Етвуд в жанрі феміністичної наукової фантастики., де жінок позбавляли їхніх прав.
"Крім того, що я проти ухвалення нового Цивільного кодексу через урізання прав жінок, я також захищаю права ЛГБТ-спільнотиЛГБТ — це абревіатура, що позначає спільноту лесбійок, геїв, бісексуалів та трансгендерних людей. Вона виникла в англійській мові у 1990-х роках для інклюзивного позначення людей з різною сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю в Україні. Тому що зараз, під час війни, представники і представниці цієї спільноти захищають нас на фронті, але на жаль їхні партнери і партнерки позбавлені прав, які мають гетеросексуальні люди. Новий цивільний кодекс взагалі робить невидимою ЛГБТ-спільноту України".
Вимагають доопрацювати законопроєкт перед другим читанням, аби він не обмежував права українців, сказала учасниця акції Вікторія Талашкевич.
"Я проти того, щоб люди, які хочуть, щоб інформація про їхні корупційні вчинки, можливо, кримінальні справи з часом була видалена з інформаційних ресурсів, якщо вони захочуть цього. А Цивільний кодекс в першому читанні дає їм на це право. Тобто через два, п'ять, 10 років, якщо ця людина звернеться до суду, суд зможе це зробити, ми не будемо знати, хто вчиняв корупційні дії, а медіа, будуть змушені видалити цю всю інформацію. Це ризик для свободи слова і для незалежності України".
Акція тривала 40 хвилин.
Цивільному кодексу України 22 роки
Цивільному кодексу України 22 роки. Його ухвалили у 2003 році, а чинності він набув у 2004-му, розповіла керівниця адвокатського бюро Катерина Ляшенко.
"Цивільний кодекс України — це така економічна Конституція: він регулює всі наші відносини. Такі, як ми купуємо квартиру, як беремо кредит, спадкуємо, тобто всі наші майнові відносини".
Нині документ частково не відповідає сучасним умовам, зокрема через цифровізацію бізнесу та онлайн-сервісів, вважає адвокатка.
"На теперішній час можна сказати, що він трішки застарілий, оскільки наразі іде повна цифровізація процесу, бізнес йде в онлайн, і цей Цивільний кодекс, на жаль, не регулює ці цифрові процеси, відносини у цифровому форматі. Ми більше притримуємось досі відносин на папері".
Також, за словами Катерини Ляшенко, через численні зміни окремі норми кодексу суперечать одна одній, що створює труднощі під час судового розгляду справ.
"За 20 років у нього стільки внесли правок, що деякі статті суперечать між собою. І ось тут починається головна проблема у юристів та також під час розгляду справ у суді".
Юристка сказала, що Верховна рада – це законодавча влада, ще продовжує роботу над Кодексом, остаточного його ухвалення немає.
"Наразі це тільки проєкт, його ухвалили лише у першому читанні. Вносяться до нього правки, оскільки багато юристів, журналістів, суспільство оцінюють цей Кодекс, кожну статтю. Кожна стаття буде обговорюватися і ухвалюватиметься відповідне рішення комітетом".
Після внесення всіх правок, пояснила, буде розгляд у другому читанні. І в подальшому це не буде означати, що він буде ухвалений, оскільки він повинен бути підписаний саме президентом України і набрати чинності.
Примирення подружжя: ризики для жертв насильства
Юристка розповіла, які недоліки матиме норма про нововведене примирення подружжя, яке збирається розірвати шлюб.
"Запропонована норма про шестимісячне примирення подружжя перед розлученням може створити ризики для людей, які зазнають домашнього насильства. Суд отримає повноваження втручатися у приватне життя людей. Двоє людей або одна людина захотіла розлучитися за певних обставин. Але головна проблема — примусити утримати у шлюбі. Це пострадянський підхід, що сім’я повинна бути збережена за будь-яких умов”.
Вона пояснила, що хоча законопроєкт передбачає можливість швидкого розірвання шлюбу у випадках фізичного насильства, складніше довести психологічне чи економічне насильство.
"У статтях кодексу є норма, якщо жертва домашнього насильства, тим паче – фізичного, шлюб може одразу бути розірваний. Але є жертви психологічного, економічного насильства, яке складно довести, і ця жертва буде вимушена ще шість місяців проживати з кривдником".
Також, на її думку, ще однією проблемою є суб’єктивізм у суді.
"У нас є судді-консерватори, які вважають, що сім’я не повинна розпадатися. Це буде відстрочувати розірвання шлюбу, на яке вже погодилися подружжя".
Що зміниться для подружжя з дітьми
Водночас юристка назвала й позитивні зміни у процедурі розлучення.
За її словами, якщо подружжя має неповнолітніх дітей, нині розірвання шлюбу можливе лише через суд. У новому Цивільному кодексі пропонують дозволити це через органи Державного реєстру актів цивільного стану громадян та нотаріуса — за умови нотаріально посвідченого договору між батьками. Це спрощує процедуру розлучення. Люди не будуть чекати місяцями рішення суду.
Що таке "доброзвичайність"
Катерина Ляшенко прокоментувала поняття — "доброзвичайність". Це сукупність моральних та етичних норм.
За її словами, йдеться про сукупність моральних та етичних норм, які законодавці намагаються запозичити з європейського права.
"До цього часу наші законодавці намагалися скопіювати такий європейський досвід. І змінити це поняття, котре у нас, а це моральні засади суспільства, воно є у нас в кодексі. Просто доброзвичайність — це нове поняття. Наразі воно застосовується більше ніж 45 разів по всьому кодексу. Але вже є петиція до президента з приводу цієї доброзвичайності і те, що її потрібно взагалі виключити".
На думку юристки, головний ризик полягає у відсутності чітких критеріїв застосування цього поняття.
"У європейських країнах є столітня судова практика. В Україні її немає. Наші законодавці намагаються це привести до права Євросоюзу, що не може бути ніяк. Більше того, це можна розглядати як судову корупцію: суддям нададуть владу. Суддя буде фактично виносити рішення посилаючись на цю доброзвичайність".
За словами Катерини Ляшенко, це може ускладнити ведення бізнесу, розгляд сімейних справ і створити передумови для зловживань.
"Коли бізнес звертається до суду з анулюванням будь-якої угоди, як недоброзвичайність партнера, суддя може визнати, що це доброзвичай, його дії, і це буде ускладнювати бізнес. Якщо розірвання шлюбу: суддя буде вирішувати, що це буде відповідати вимогам доброзвичайності і буде консервативний суд. Без чітких критеріїв доброзвичайності він взагалі знищить правову визначеність законодавства і дасть карт-бланш недобросовісним людям".
Кодекс має захищати права дітей
Юристка також розкритикувала норму щодо можливого розстрочення аліментів для боржників.
"Дитина хоче їсти, її треба навчати, лікувати, одягати. Натомість у Цивільному кодексі пропонують розстрочення аліментів для боржника, якщо він не може їх сплатити. Наші законодавці повинні у першу чергу захистити інтереси дитини, а не боржника. Законодавець намагається легалізувати саме ухилення від аліментів і це у майбутньому призведе до великих проблем".
"Посідачі майна"
Ще одна новація проєкту — окремий розділ про "посідачів майна". Катерина Ляшенко пояснила, це люди, які користуються майном без права власності на нього, наприклад орендарі квартир.
"Тобто людина здає в оренду квартиру, а хто її орендує є посідачем, оскільки вони нею користуються. У теперішньому кодексі є таке поняття, але воно звучить як "фактичне володіння майном".
Вона розповіла про ризики у застосуванні цієї норми.
“Посідачі можуть перетворитися на рейдерів або "чорних рієлторів". Фактично вони будуть захоплювати земельні ділянки, будівлі, квартири у своїх законних власників. Їх суд буде визнавати посідачами майна, а власник натомість буде захищатися у суді довгими роками. Так само і з орендою квартири – власник не зможе прийти до орендарів і попрохати покинути приміщення внаслідок того, що договір оренди закінчився, а вони перестали платити".
Про цифровий спокій
У проєкті нового Цивільного кодексу також пропонують запровадити поняття "цифрового спокою".
"Це спроба законодавця захистити людину від інформаційного насилля, яке наразі нав’язане нам маркетингом. Право на офлайн – це роботодавець не може писати у приватні месенджери з 23:00 до 5:00, як це у Євросоюзі, оскільки за це передбачені великі штрафи. По-друге, це захист від цифрового спаму. А також хочуть заборонити нічні сповіщення: ввести заборону компаніям турбувати у нічний час".
Водночас Катерина Ляшенко зауважила, що в умовах війни тема цифрового спокою є складною через важливість повітряних тривог та екстрених повідомлень.
Шлюб і права ЛГБТІК+ людей
Поняття шлюбу у новому Цивільному кодексі не змінилось – воно так і залишилось традиційним, це союз двох людей, укладений добровільно, сказала юристка. Водночас необхідно врегулювати питання партнерств для ЛГБТІК+ людей.Об'єднує людей з різною сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю.
"Оскільки вони такі ж громадяни України, захищені Конституцією, однак позбавлені права: спадкування, на отримання соціальних гарантій, один з партнерів у разі якоїсь ситуації не може прийняти навіть медичне рішення на оперативне втручання. До теперішнього часу вони не врегульовані".
Про передачу репродуктивних клітин
Юристка також звернула увагу на відсутність чіткого регулювання передачі репродуктивних клітин.
"Наразі взагалі не врегульована передача репродуктивних клітин, але окрім передачі цих репродуктивних клітин йдеться про передачу майнових і немайнових прав. Тобто, йдеться про право на приватність, особисту недоторканість, право на повагу до волі людини".
Назвала ризики — спадкові права майбутньої дитини.
"Яким чином буде зареєстрована чи матиме право на спадок. Як буде визначатися момент виникнення цих прав. Як буде оформлюватись батьківство. Третій ризик – етичний. Частина суспільства побоюється, що клітини будуть сприймати як майно. І почнуться суперечки між родичами. Можливо, що буде зловживання у сфері репродуктивної медицини".
Вважає, контроль за виконанням волі людини повинен чітко контролюватися державою.
Про "право на забуття"
Катерина Ляшенко прокоментувала норму про "право на забуття" — це можливість вимагати видалення інформації про себе з інтернету, або будь-якого видання.
"Право на забуття для звичайної людини – це гарна норма. До прикладу, багато опублікованих публікацій щодо людини, і вона змушена звертатися до суду, змушувати ЗМІ видаляти неправдиві відомості за рішення суду. Службові особи, тих, хто був замішаний у корупції, зможуть фактично користуватися цим правом, щоб видалити інформацію про свої корумповані злочини. По-простому, журналістам можуть закрити рота. Тобто старі розслідування почнуть зникати з мережі Інтернет".
З ухваленням цієї норми, вважає, суспільство втратить доступ до правди. У Європі цей закон не працює автоматично, пояснила вона. Там є правило балансу – якщо звичайна людина, відомості можна видалити, якщо людина була службовою, посадовою особою, у правоохоронних органах і замішана у скандалах, це видалити не можна.
Що відомо про проєкт нового Цивільного кодексу
22 січня голова Верховної ради Руслан Стефанчук повідомив у Facebook про реєстрацію нової редакції Цивільного кодексу України.
Правозахисні організації зазначали, що нова редакція Цивільного кодексу суперечить європейським стандартам і підриває заявлений курс України на правову гармонізацію з Європейським Союзом.
28 квітня Верховна рада схвалила в першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу № 15150. Документ підтримали 254 народні депутати. Про це повідомляв кореспондент Суспільного.
Проєкт нового Цивільного кодексу України після оприлюднення викликав неоднозначну реакцію. Частина правників і громадських організацій підтримує оновлення приватного права, інші критикують документ через можливі недоліки, зокрема у сфері сімейного права та питань недискримінації. У різних містах України відбулися акції протесту.
Віцепрем'єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка під час брифінгу в Києві 5 травня розповів, що проєкт нового Цивільного кодексу України доопрацьовуватимуть перед другим читанням у парламенті, однак попереду очікуються складні дискусії, насамперед щодо положень сімейного права.
Тарас Качка розповів, що підготовка змін може тривати декілька місяців. За словами урядовця, ключовим завданням є забезпечення легітимності нового Цивільного кодексу та всього приватного права через його прийняття суспільством.
12 травня на сайті президента України опублікували петицію із закликом не допустити ухвалення нового Цивільного кодексу України. Вона набрала необхідні 25 тисяч підписів у перший день публікації. Нині їх понад 29 тисяч.
Підписуйтесь на Суспільне Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok.
