Під час повномасштабної війни Музей мистецтв у Кропивницькому став не лише культурним осередком, а й простором підтримки, пам’яті та взаємодії з громадою. Заклад розвиває патріотичні проєкти, працює з родинами захисників та відкриває нові виставки.
Про це в етері Українського радіо Кропивницького до Міжнародного дня музеїв, який відзначатимуть 18 травня, розповіла директорка музею Тетяна Ткаченко.
Музей у воєнний час: адаптація та нові пріоритети
Із перших днів повномасштабного вторгнення Музей мистецтв змінив формат роботи. За словами Тетяни Ткаченко, головним завданням було зберегти колекцію та залишатися поруч із людьми.
"Музей – це живий організм. Ми маємо жити з громадою і для громади".
Заклад переорієнтувався на проєкти, пов’язані з патріотичним вихованням: плетіння маскувальних сіток, українські тематичні виставки, робота з митцями, які вимушено переїхали на Кіровоградщину.
"Ми завжди були гнучкі, а зараз стали ще гнучкіші, тому що люди дуже травмовані й ми теж. Треба дослухатися до того, що хочуть люди, не чекати якихось розпорядчих документів, а максимально бути на одній хвилі, в одному житті з людьми. Ми знаходимо можливість не образити митця, скоригувати плани, щоб розширитись. Це важко. Зробили одну виставку – знову демонтаж і відкриваємо наступну, тому що звертаються саме до нас. І ми намагаємося зробити все можливе, щоб ці проєкти відбувалися".
Одним з ключових напрямів стала робота з переселенцями. В музеї розробили програму зустрічей, творчих вечорів та майстер-класів. Відбуваються там й арт-терапевтичні події.
"Багато хто приходить і каже: "Ми у вас відпочиваємо, ми у вас надихаємось".
Виставки, благодійність та співпраця з митцями
Музей продовжує працювати з локальними художниками, а також митцями з інших регіонів, які тимчасово проживають у Кропивницькому. Команда намагається знаходити баланс між запитами авторів і можливостями залів, сказала Тетяна Ткаченко.
"Ми намагаємось нікого не образити і зробити все, щоб проєкти відбувалися. Часто на відкриттях люди плачуть – настільки це емоційно".
Окрім виставок, працівники музею проводять благодійні заходи й екскурсії. Частину зібраних грошей віддають на підтримку військових або на допомогу родинам загиблих захисників.
Проєкти пам’яті: коли мистецтво говорить про втрати
Окремим напрямом роботи став збір та представлення історій захисників та захисниць. Музей створює виставки про загиблих земляків та їхню творчість, якщо вона була.
Як приклад, керівниця музею навела виставку матері загиблого військового Анни Кісілішиної – з відеорозмовою із сином, створеною за участю акторів та режисерів. Подібні історії займають окремі зали музею – так, сказала, народилися зал пам’яті та постійні експозиції про Ольгу й Тараса Мельстерів, митців та волонтерів, які загинули на війні.
"Ми шукаємо тих, хто мовчить. Хочемо, щоб про них теж говорили, щоб їхні історії жили".
Про проєкт "Квіт пам'яті"
За словами Тетяни Ткаченко в музеї презентували виставку "Квіт пам’яті", створену волонтерками із Запоріжжя. Це зібрання історій матерів, дружин, сестер і доньок військових, які загинули або зникли безвісти. Назву проєкту змінили саме в музеї – з "Живої пам’яті" на "Квіт пам’яті".
"Пам’ять проростає. Як квітка. Вони навіть дали відвідувачам насіння, щоб кожен міг посадити свою квітку пам’яті".
Виставка, сказала, включає кілька історій із Кіровоградщини.
Чим заклад зустріне Міжнародний день музеїв
18 травня заклад проведе День відкритих дверей та представить низку подій, сказала Тетяна Ткаченко.
- основна виставка – "З минулого… Межигір’я: символ корупції та марнославства";
- тематичні онлайн-проєкти з експонатів основного фонду;
- презентації про історію музею;
- виставки до Дня вишиванки, який цього року відзначатимуть 21 травня, зокрема персональна експозиція майстрині та музейниці Ірини Гуцалюк.
