Експертна комісія при Українському інституті національної пам'яті (УІНП) одноголосно визнала діяльність Володимира Ястребова такою, що містить ознаки пропаганди російської імперської політики. Відповідно до закону про деколонізаціюЙдеться про закон України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії"., його ім'я віднині належить до забороненої символіки, а отже – має бути усунене з назви Кіровоградської обласної краєзнавчої премії та публічного простору регіону. Відповідний висновок комісія підписала 12 травня, його опублікували 13 травня. Тепер остаточне рішення про перейменування премії мають ухвалити на сесії обласної ради.
Про це 14 травня Суспільному розповів один з ініціаторів звернення щодо перейменування премії, двічі її лауреат, доктор історичних наук Юрій Митрофаненко.
Крім звернення про перейменування, з його слів, було звернення про збереження назви.
"Ознайомившись із аргументами обох сторін, експертна комісія при УІНП одноголосно ухвалила рішення. Остаточне рішення залишається саме за цією комісією. Її висновок звучить так: "Діяльність Володимира Ястребова має ознаки пропаганди російської імперської політики". У тексті це виділено жирним шрифтом. У тлумаченні закону про деколонізацію це підпадає під пункт 1 частини першої, а також під пункт "г" пункту 4 частини першої статті 2 закону".
Володимир Ястребов, додав, належить до людей, які публічно – зокрема в медіа, літературних та інших мистецьких творах – підтримували, глорифікували або виправдовували російську імперську політику, закликали до русифікації чи українофобії.
"З огляду на це, географічні об'єкти, назви юридичних осіб, пам'ятники, пам'ятні знаки, присвячені Ястребову – зокрема й назва Кіровоградської обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова – належать до символіки російської імперської політики. А їх наявність у публічному просторі є пропагандою цієї політики. Передбачені обмеження поширюються лише на ті об'єкти, що розміщені у публічному просторі. Тому у висновку чітко зазначено: ім'я та прізвище Володимира Ястребова мають бути усунені з назви обласної краєзнавчої премії. Мене цей висновок цілком задовольняє".
Усувати чи ні відповідні пам'ятні знаки й дошки з публічного простору – вирішуватиме місцева влада, сказав історик.
"Це на розсуд влади. Скажімо так: я залишаю це шанувальникам Ястребова – нехай у них залишається пам'ять про нього".
За словами Юрія Митрофаненка, висновок комісії УІНП тепер має розглянути обласна комісія з питань освіти, науки, культури, туризму, спорту, у справах сім'ї, молодіжної політики. Та винести питання про перейменування на сесію облради.
Керівник пресслужби Кіровоградської облради Сергій Копотієнко сказав, що на квітневому засіданні обласної профільної комісії ухвалили рішення діяти відповідно до висновку експертів Інституту національної пам'яті.
"На найближчому засіданні – не можу сказати, коли воно відбудеться – члени комісії ознайомляться з висновком експертів, ухвалять відповідний проєкт рішення, який запропонують депутатам для голосування".
Що відомо про ініціативу перейменувати премію імені Ястребова та її опонентів
Кіровоградська обласна рада отримала два звернення з протилежними позиціями щодо зміни назви обласної краєзнавчої премії. Питання мають винести на розгляд після додаткового наукового обговорення та висновків Українського інституту національної пам'яті. Про це Суспільному розповіла начальниця відділу з питань персоналу та нагород виконавчого апарату облради Тетяна Гербіченко.
Аргументи за перейменування
Співініціатором вилучення імені Володимира Ястребова з назви премії виступив Юрій Митрофаненко. Відповідне звернення підтримали архієпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк та ще семеро науковців.
За словами історика, детальний аналіз праць етнографа ХІХ століття показав, що Ястребов позиціонував себе як "новоросійський дослідник", вважав колишні запорозькі землі "споконвічно російською Новоросією", не знав української мови та стверджував, ніби в регіоні формується "новоросійський етнос" як відгалуження російського. Крім того, у часи розквіту професійного театру Марка Кропивницького Ястребов публічно називав місто "глушшю", через що його висловлювання сьогодні може використовувати сучасна російська пропаганда.
Водночас ініціатори перейменування не закликають до "скасування" науковця і навіть не вимагають демонтажу його меморіальної дошки на будівлі колишнього земського училища, наголошуючи на позиції: постать Ястребова потрібно й надалі досліджувати, але не варто возвеличувати в публічному просторі.
Аргументи проти перейменування
Альтернативну позицію — за збереження імені Володимира Ястребова в назві премії — висловили 34 краєзнавці, археологи та науковці, серед яких кандидат історичних наук Микола Тупчієнко та авторка дисертації про наукову біографію Ястребова Ольга Собчук. На їхню думку те, що премія носить це ім'я з 1993 року цілком заслужено, адже Ястребов першим систематизував джерелознавчу базу регіону на прикладі Олександрійського та Єлисаветградського повітів, започаткував музейну справу у 1887 році й залишив найповнішу збірку матеріалів ХІХ століття з археології та етнографії, без якої край залишався б "білою плямою".
На думку Ольги Собчук, у спадщині дослідника немає антиукраїнської позиції, а використання ним термінів на зразок "Новоросія" та "Малоросія" було загальноприйнятою науковою нормою того часу, причому сам Ястребов працював в умовах Валуєвського та Емського циркулярів і своїми ж працями довів, що 72% корінного населення краю становили саме українці. Водночас ініціатори цього звернення ще до оприлюднення фінального рішення направили запит до Українського інституту національної пам’яті з проханням надати об’єктивний висновок щодо дії закону про деколонізацію, заздалегідь погодившись прийняти будь-яку офіційну відповідь установи.
