Фермер із села Карлівка Кропивницького району Кіровоградської області Олександр Шепеленко через заморозки втратив понад гектар розсади кавунів. УльтрараннійДозволяє отримувати врожай на початку літа, проводити пересів або вирощувати подвійний врожай за сезон. сорт висадив з теплиць у ґрунт 2,5 тижні тому, вижили менше половини рослин.
Про це Олександр Шепеленко розповів Суспільному.
За його словами, обрав цей сорт, тому що він достигає за час від 55 до 70 днів. Збирати врожай можна на початку червня. Розсаду висадили на двох гектарах й захистили її аркою з плівки. Ця технологія має назву "під тунель". Але це не врятувало розсаду від заморозків. Уночі 29 квітня на ґрунті термометром фіксували п’ять градусів морозу, у тунелях — два градуси морозу, розповів Олександр Шепеленко.
"Кавун не витримав. Якась частина врожаю вижила, але це менше 50%. Ви можете спостерігати, який вигляд має кавун. Все було пречудово, але не витримав тяжкої долі…"


Щоб зігріти землю, палили солому, розповів фермер.
"Всю ніч ми були тут на місці, ми звідси ще не виїжджали. Палили солому по всьому периметру. Розташовані кругом тюки соломи, і палили всю ніч, щоб трішки збити приморозки, які опустились на ґрунт".

За словами Олександра Шепеленка, збитки не встиг порахувати. Попередньо, йдеться про сотні тисяч гривень. Нині в господарстві планують зняти тунелі, пересадити й досадити рослини. А також планує скористатися державною страховою програмою для агровиробників.
Коли і як краще садити ультраранні кавуни
Вночі 29 і 30 квітня на Кіровоградщині зафіксували заморозки у повітрі від нуля до мінус трьох градусів. На поверхні ґрунту — до семи градусів морозу, розповіла синоптикиня обласного центру з гідрометеорології Вікторія Виноградова. На 1 й 2 травня вночі прогнозують від нуля до трьох градусів морозу, вдень — від 11 до 16 градусів тепла.
Кавун — теплолюбна рослина, і заморозки на ґрунті від мінус одного градусу критичні для його коріння, пояснив доцент кафедри загального землеробства Центральноукраїнського Національного технічного університету Микола Ковальов. За його словами, потрібно протягом п’яти днів на глибині 10 сантиметрів вимірювати температуру ґрунту. Якщо вона ці п’ять днів тримається на позначці від 12 до 14 градусів тепла, можна висаджувати розсаду в спеціалізовані укриття — тунелі.
"Але тут також є нюанси. Ультраранні сорти досить специфічні — у них досить короткий вегетаційний період. Тому оптимальні строки висадки ультраранніх або взагалі кавунів — це кінець травня-початок червня. Для прикладу, наші колеги й сусіди з Миколаївщини досить давно кавун вирощують тільки через розсаду, без прямого висіву, і вони завжди висаджують кавун у травні".
Як можна компенсувати збитки через вимерзання розсади
Після дводобових заморозків на ґрунті фермери поки не зверталися щодо втрат в обласний департамент агропромислового розвитку, розповіла його керівниця Валерія Фурманова. За її словами, повторюється ситуація весни 2025 року — коли ранні весняні приморозки завдали шкоди рослинам — як на полях господарств, так і в садах та на городах людей.
"Це стосується передусім фруктових дерев, ранніх посівів і висадок городини, і окремих посівів озимих культур. Поки рахувати збитки і казати про конкретні цифри зарано".
За словами Валерії Фурманової, в Україні цього року вперше започаткували державну страхову програму для агровиробників, які втратили посіви чи городину через заморозки або посуху.
"Для того, щоб застрахувати посіви з державною підтримкою, треба, по-перше, їх застрахувати. І, по-друге, через уповноважену страхову кампанію подати документи на отримання компенсації вартості страхової премії. Її відшкодовують у розмірі до 45% підприємствам, які розташовані на території, де немає бойових дій, тобто в нашій області. Де ведуть бойові дії — там компенсація вже більша і становить 60% вартості страхової премії".
Список страхових компаній можна знайти на сайті Міністерства економіки, сказала керівниця агродепартаменту. Їх шість. Максимальна сума, яку можуть компенсувати через втрату посівів одному господарству — 84 мільйони гривень.