У Кіровоградській області 23 квітня попрощалися з п’ятьма військовими, які загинули, захищаючи Україну. Це Артем Чорний з Бобринця, Георгій Мерзликін з Головківки Олександрійської громади, Дмитро Булат з Мала Виска, Вячеслав Сорокин з Верблюжки Кам’янецької громади, Владислав Рачинський з Голованівська.
Артем Чорний
Артем Чорний народився 28 квітня 1996 року у Бобринці. Навчався в місцевій школі №1, школі села Новоградівка й Бобринецькому професійно-технічному училищі №32. Працював різноробочим, розповів Суспільному міський голова Леонід Кравченко.
19 березня 2024 року Артема мобілізували. Він загинув 2 червня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Іванівське в Бахмутському районі Донецької області. Його смерть підтвердив аналіз ДНК. Про це рідним повідомили 13 квітня 2026 року.
В Артема залишилися мама й брат. З військовим прощалися в Бобринці.
Георгій Мерзликін
Георгій Мерзликін народився 30 квітня 1973 року в селі Головківка Олександрійської громади. Навчався в місцевій школі й професійно-технічному училищі №31, здобувши професію каменяра. Працював у сільському господарстві, був трактористом, столяром, каменярем. Згодом одружився, розповіла Суспільному речниця Олександрійської міськради Юлія Марюхно.
З початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист своєї країни. Спочатку був у складі територіальної оборони, згодом служив на найгарячішому напрямку на Донеччині.
Не доживши до 50-річчя, солдат загинув 3 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання у Бахмутському районі на Донеччині. Захисника поховали на Головківському кладовищі.
Дмитро Булат
Дмитро Булат народився 3 жовтня 1993 року в Малій Висці. Навчався в Маловисківській загальноосвітній школі № 3 й професійно-технічному училищі № 16. Здобув професію маляра-штукатура й зварювальника. Працював охоронником Новокостянтинівської шахти, деякий час жив за кордоном, написали на сайті Маловисківської міської ради.
До Збройних сил його призвали 24 травня 2022 року. Дмитро служив сапером-оператором безпілотників у складі 3 батальйону територіальної оборони військової частини А7029. Мав звання сержанта.
Помер 15 квітня 2026 року при виконанні бойового завдання біля селища Есмань Шосткинського району на Сумщині.
У військового залишилися батьки, сестра, дружина, син і донька. З Дмитром Булатом прощалися на центральній площі Малої Виски, повідомили на сайті громади.
Вячеслав Сорокин
Кам'янецька громада втратила Вячеслава Сорокина, повідомили у Facebook громади. Захисник народився 27 квітня 1976 року. Був молодшим сержантом. Загинув 20 вересня 2024 року біля міста Українськ Покровського району на Донеччині. Його смерть підтвердила ДНК-експертиза.
З захисником прощалися в Кам′янці й у Верблюжці. Односельці влаштували "живий коридор". 23 квітня оголосили в громаді Днем жалоби.
Поховали військового на Алеї Слави у Верблюжці.
Владислав Рачинський
Голованівська громада втратила захисника Владислава Рачинського. Він народився 28 листопада 2003 року у селищі Новоархангельськ. У 2018 році закінчив Шепилівську філію Голованівського ліцею імені Тараса Шевченка.
Потім навчався в Кропивницькому інженерному фаховому коледжі за спеціальністю "Автомобілі і двигуни". Любив математику, інженерну справу, перемагав у предметних олімпіадах та конкурсах різного рівня, розповів Суспільному голова Голованівської громади Сергій Цобенко.
У липні 2022 року після випуску з коледжу юнак долучився до лав місцевого батальйону тероборони. Служив на херсонському напрямку.
Спочатку був водієм, потім очолив службу інфраструктурного забезпечення логістики. Згодом став головним сержантом — командиром 1 стрілецького відділення у складі 3 батальйону територіальної оборони військової частини А7049.
Пройшов курси і працював в екіпажі пілотів безпілотників, ведучи повітряну розвідку. Мав відзнаки президента "За оборону України" і міністра оборони "За поранення".
Підірвався 2 квітня 2026 року під час виконання чергового бойового завдання біля села Гаврилівка Бериславського району на Херсонщині. Медики не змогли його врятувати.
У Владислава залишилися батьки, сестра й наречена. З захисником прощалися в Голованівську. 23 квітня оголосили в громаді Днем жалоби.
