У Кіровоградській області рятувальники за добу погасили 18 пожеж на природі. Горіли суха трава, очерет, чагарники та сміття. Найбільша була в селищі Нова Прага Олександрійського району. Там вигоріло два гектари очерету.
Про це Суспільному розповів начальник відділу інформації обласного управління служби з надзвичайних ситуацій Віталій Бобіта.
За його словами, протягом останньої доби пожежі були в усіх чотирьох районах області. Чверть цьогорічних пожеж сталася за перші дні квітня.
"Від початку року на природі в Кіровоградській області сталося 156 пожеж. З них 40 — у квітні. Займалися й очерет, і суха трава, і чагарники. Окрім рятувальників, виїжджають місцеві пожежні команди. Цієї доби долучилися чотири команди".
Штрафи за спалювання сухої трави й очерету
За навмисний і ненавмисний підпали є адміністративна й кримінальна відповідальність, розповів Віталій Бобіта.
За самовільне спалювання рослин або їх залишків (стаття 77 з приміткою 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення) передбачений штраф від 3060 до 12 240 гривень (залежно від того, чи належить територія до природно-заповідного фонду). Якщо це посадовець, то сума варіюється від 15 300 до 30 600.
За знищення й пошкодження вогнем лісу або поля (стаття 245 Кримінального кодексу) — штраф від 91 800 тисяч гривень до 153 тисяч гривень і обмеження та позбавлення волі від двох до п'яти років. Якщо ці дії спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, передбачене покарання — позбавлення волі від п'яти до 10 років.
Підпали під час воєнного стану (це стаття 113 Кримінального кодексу України) можуть прирівняти до диверсії й позбавити волі на 15 років або ув'язнити довічно з конфіскацією майна.
Чим небезпечне спалювання сухої трави й очерету
Окрім того, що вогонь швидко поширюється й може наблизитися до людських осель, він також загрожує тваринам, які живуть у траві й очереті, розповів Суспільному старший науковий співробітник заповідника "Дніпровсько-Орільський", доцент кафедри біорізноманіття та екології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Олександр Пономаренко. Наприклад, у сухій траві живуть мишоподібні гризуни.
"Причому серед них є й ті, яких люди вважають умовно шкідливими. А в природі, як ви самі розумієте, шкідливих немає. Також є види, які взагалі занесені в різноманітні Червоні книги, починаючи від Червоних книг областей і закінчуючи Червоною книгою України, Міжнародного союзу охорони природи. Це, наприклад, мишівкиУсі види мишівок внесені до Червоної книги України., які мешкають на відкритих місцях. Після мишоподібних гризунів є ціла група таких цікавих тварин, як рясоніжки, мідиці, бурозубки, які є активними хижаками, поїдають різноманітних безхребетних різноманітних, але при цьому мешкають теж в трав'янистому покриві й можуть страждати від цього".
Також у зоні ризику — птахи, які живуть або гніздяться в очеретах біля річок. Це гуси, крижні, чирянки, пастушки, погоничи, деякі види чапель, бугай, бугайчик.
"Одним словом, під час пожежі в очереті найбільш ймовірно, що загинуть ті птахи, які зараз тут мешкають. Окрім цього, з моєї точки зору ще одна дуже небезпечна історія — це знищення гніздових біотопівЦе ділянка суші або водойми з відносно однорідними умовами середовища (кліматом, ґрунтом, рельєфом), яку заселяють певні угруповання організмів. напередодні гніздування. Наприклад, прилетіли гуси, і на їхніх очах водойма, біля якої вони розмножувались п'ять-сім років, вся вигорає. Ховати гніздо немає де. Цілком імовірно, що ця пара просто-напросто не надумає гніздуватися, бо сусідні водойми вже зайняті (у них конкурентні територіальні відносини), і вони елементарно можуть не встигнути знайти собі нове місце".
Олександр Пономаренко вважає, що люди можуть підпалювати як через необережність, так і навмисне, щоб розчистити зарості очерету або високої трави.
"Загалом у Європі інколи випалюють верескові пустища — коли розвивається верес, він забиває все інше. Але це робиться під контролем інспектора з екології і пожежника. І коли треба випалити, скажімо, одну десяту гектара, то її випалили, а все інше не чіпають. А отаке неконтрольоване паління — це просто люта шкода всій біотіІсторично сформована сукупність рослин, тварин, грибів та мікроорганізмів, які населяють певну територію., яка там є. Я вже не кажу про те, що на цих ділянках трави можуть бути різноманітні безхребетні, в тому числі й занесені до Червоної книги. Гинуть різноманітні мурахи, бджоли, богомоли, прямокрилі (сарана й коники)".
Підпали також шкодять землі, розповів кандидат сільськогосподарських наук за спеціальністю "Екологія" з Кропивницького Микола Ковальов. За його словами, ґрунт втрачає родючість.
"Гинуть мікроорганізми, тварини найпростіші, від котрих залежить процес ґрунтонакопичення. Органіка спалюється і залишаються радіоактивні елементи".
За його словами, залежно від того, який шар ґрунту згорів, він відновлюватиметься від п'яти до двадцяти років. Також виділяються парникові гази, зокрема, вуглекислий газ, й забруднюється повітря.
