2 квітня у Кропивницькому попрощалися із загиблими на війні з РФ військововслужбовцями. Це солдати Андрій Карпачов й Дмитро Коваленко, старший солдат Дмитро Гавриленко та капітан медичної служби Олександр Будулатій.
Про це написали на сторінці Кропивницької міської ради у Facebook.
Дорогою на кладовище траурний кортеж зупинився біля площі Героїв Майдану перед загальнонаціональною хвилиною мовчання о 9:00.
Андрій Карпачов
Андрій Карпачов народився 14 січня 1987 року в Кропивницькому. Навчався в "Академічній гімназії", згодом в Кіровоградському професійному ліцеї, де здобув професію газоелектрозварювальника. Працював на будівництві.
Із початком повномасштабного вторгнення добровільно приєднався до лав ЗСУ. Після навчання був зарахований на посаду стрільця — гранатометника.
Загинув 25 березня 2026 року під час виконання бойового завдання біля села Милове Бериславського району Херсонської області.
Дмитро Коваленко
Дмитро Коваленко народився 24 серпня 1988 року в Кропивницькому. Згодом переїхав до міста Севастополь. Після закінчення навчання та строкової військової служби працював на різних підприємствах міста.
У 2022 році приєднався до лав Збройних Сил України. Після навчання був зарахований на посаду стрільця. Воював на Харківському та Донецькому напрямках.
8 квітня 2025 року біля села Пантелеймонівка Покровського району Донецької області боєць загинув. Від цього дня його вважали безвісти зниклим. Нині збіг ДНК підтвердив загибель воїна. Йому було 36 років.
Дмитро Гавриленко
Дмитро Гавриленко народився 22 серпня 1988 року в Кропивницькому. Навчався в Балашівській гімназії, згодом в Одеському коледжі харчових технологій. Після строкової військової служби працював механіком холодильних установок на підприємствах міста.
З перших днів повномасштабного вторгнення добровільно приєднався до лав ЗСУ. Воював у складі третього полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго на посадах стрільця-зенітника окремої роти вогневої підтримки та старшого оператора групи спеціального призначення на найгарячіших напрямках фронту: у Запорізькій, Донецькій, Луганській та Харківській областях.
Був нагороджений військовими нагородами: орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Відзнакою президента України "За оборону України", Відзнакою Головного управління розвідки Міністерства оборони України "За сприяння воєнній розвідці ІІ ступеня", Відзнакою командира Окремого центру спеціальних операцій нагрудним знаком "За хоробрість".
19 серпня 2025 року старший солдат Дмитро Гавриленко загинув.
Олександр Будулатій
Олександр Будулатій народився 8 січня 1969 року в Кропивницькому. Навчався в ліцеї "Науковий". По закінченню в Одеському національному медичному університеті де здобув спеціалізацію "психіатрія".
Після строкової служби працював лікарем-психіатром в Одеській клінічній лікарні. Був лікарем вищої категорії, заступником головного лікаря в місті Кілія Одеської області.
У серпні 2025 року приєднався до лав Збройних Сил України. Воював на посаді начальника медичного пункту танкового батальйону.
Капітан Олександр Будулатій загинув 26 березня 2026 року під час виконання бойового завдання біля села Нечволодівка Куп’янського району Харківської області.
