До кінця 2026 року в усіх лікарнях Кіровоградської області, що входять до спроможної мережіСистема лікарень та інших медзакладів, здатна забезпечити населенню якісну, доступну та безоплатну медичну допомогу., мають запрацювати комунальні аптечні пункти. Це дозволить пацієнтам отримувати медикаменти, зокрема за програмою "Доступні ліки", безпосередньо у місці лікування.
Про це під час брифінгу 2 квітня розповів директор обласного департаменту охорони здоров'я Олег Рибальченко.
Чому це важливо
За словами керівника департаменту, створення власної аптечної мережі є частиною переходу до сервісної моделі медицини, де головним акцентом є доступність послуг.
"Ми говоримо про історію безбар'єрності, яка має декілька складових: цифрову, фізичну та географічну. Пацієнт повинен мати можливість отримати ліки безпосередньо в лікарні, не шукаючи аптеку по місту чи району".
Комунальна мережа проти приватних аптек
Наразі в багатьох лікарнях області працюють приватні аптечні пункти, сказав Олег Рибальченко. Стратегія області передбачає розвиток саме комунального підприємства "Кіровоградфармація".
"В області діє мережа підприємства, яка налічує 22 аптеки. Це база, на основі якої плануємо розширювати мережу, щоб до кінця року покрити всі ключові медзаклади області. Безпосередньо у закладах охорони здоров'я, що належать громадам, розташовано 12 таких аптечних пунктів. І оскільки спроможна мережа області налічує 27 закладів — шість надкластерних, п'ять кластерних та 16 загальних, нинішньої кількості недостатньо, і є куди розвиватися".
Основні переваги комунальних аптек, зі слів керівника департаменту:
- участь у державних програмах: 100% комунальних аптек будуть залучені до програми "Доступні ліки", що гарантує наявність безоплатних препаратів або ліків з невеликою доплатою;
- контроль якості та цін: держава та область мають більше важелів впливу на асортимент та ціноутворення у власній мережі;
- соціальна відповідальність: забезпечення ліками навіть у тих громадах, де приватний бізнес вважає відкриття аптеки нерентабельним.
Олег Рибальченко сказав, що завдання на рік — не просто відкрити точки продажу, а інтегрувати їх у загальну систему спроможної мережі лікарень.
"Це фінансовий інструмент, який змусить керівників громад думати про доцільність існування та розвиток власних закладів. Природний вибір пацієнта змусить лікарні рухатися в бік якості та безоплатності допомоги".
Крім розвитку аптечної мережі, серед пріоритетів на 2026 рік залишається цифровізація медицини, створення безбар'єрного простору в закладах та розвиток реабілітаційної допомоги, сказав директор департаменту.
Які лікарні входять до спроможної мережі
- Надкластерні лікарні — високоспеціалізовані центри, функція яких — надавати найскладнішу медичну та реабілітаційну допомогу. Наприклад, онкологічні та кардіоцентри, обласні лікарні.
- Кластерні лікарні — багатопрофільні лікарні, функція яких — лікування найбільш поширених захворювань та станів, що потребують стаціонарної допомоги. Йдеться зокрема про кардіологію, хірургію та неврологію. Це міські або районні лікарні, які поєднують діагностичні, лікувальні та реабілітаційні підрозділи.
- Загальні лікарні — заклади, що забезпечують базовий рівень допомоги, розташовані якомога ближче до пацієнта. Їхня функція — надання базової стаціонарної допомоги, лікування найпростіших випадків, стабілізація пацієнта перед направленням до кластерної/надкластерної лікарні. Це основа спроможної мережі, забезпечуючи первинну та вторинну допомогу.
