У Кіровоградській області почастішали пожежі сухої трави й очерету. З початку року їх було 46, з них 39 — у березні. Такі дані Суспільному надав начальник відділу інформації обласного управління служби з надзвичайних ситуацій Віталій Бобіта. Березневі підпали небезпечні тим, що через них гинуть тварини, птахи втрачають можливість для розміщення гнізд.
У сухій траві й під нею вогонь знищує дрібних тварин і їхні підземні домівки, розповів Суспільному старший науковий співробітник заповідника "Дніпровсько-Орільський", доцент кафедри біорізноманіття та екології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Олександр Пономаренко.
У Кіровоградській області це стосується насамперед мишоподібних гризунів.
"Причому серед них є й ті, яких люди вважають умовно шкідливими. А в природі, як ви самі розумієте, шкідливих немає. Також є види, які взагалі занесені в різноманітні Червоні книги, починаючи від Червоних книг областей і закінчуючи Червоною книгою України, Міжнародного союзу охорони природи. Це, наприклад, мишівкиУсі види мишівок внесені до Червоної книги України., які мешкають на відкритих місцях. Після мишоподібних гризунів є ціла група таких цікавих тварин, як рясоніжки, мідиці, бурозубки, які є активними хижаками, поїдають різноманітних безхребетних різноманітних, але при цьому мешкають теж в трав'янистому покриві й можуть страждати від цього".
Також у зоні ризику — птахи, які живуть або гніздяться в очеретах біля річок.
"У Дніпропетровській області сірі гуски вже прийшли на гніздові ділянки. А вони їх часто влаштовують в прибережній смузі — там, де очерет, густа трава. Уявіть, якщо це спалиться! Також до річок має прийти купа крижнів, чирянок. Також очерети — це цілий біотоп Це ділянка суші або водойми з відносно однорідними умовами середовища (кліматом, ґрунтом, рельєфом), яку заселяють певні угруповання організмів. для мешкання всіх пастушкових птахів — пастушків, погоничів тощо. Знову ж таки в очеретах мешкають деякі види чапель, бугай, бугайчик. Одним словом, під час пожежі в очереті найбільш ймовірно, що загинуть ті птахи, які зараз тут мешкають".
Окрім того, підпали нищать місце, де ще немає гнізд, але птахи їх пізніше мали б зробити, бо це для них традиційне місце гніздування, розповів еколог.
"З моєї точки зору ще одна дуже небезпечна історія — це знищення гніздових біотопів Ділянка поверхні землі з однотипними умовами існування (ґрунтом, мікрокліматом).напередодні гніздування. Наприклад, прилетіли гуси, і на їхніх очах водойма, біля якої вони розмножувались п'ять-сім років, вся вигорає. Ховати гніздо немає де. Цілком імовірно, що ця пара просто-напросто не надумає гніздуватися, бо сусідні водойми вже зайняті (у них конкурентні територіальні відносини), і вони елементарно можуть не встигнути знайти собі нове місце. А це призведе до втрати, можливо, і в популяціях різних видів птахів цьогоріч. І якщо горобині доволі швидко відновлюються, то більш-менш великі види птахів — ті ж качки і гуси — можуть і не відновитися в такій чисельності на цих водоймах", — розповів Олександр Пономаренко.
Олександр Пономаренко вважає, що люди можуть підпалювати як через необережність, так і навмисне, щоб розчистити зарості очерету або високої трави.
"А ті, хто підпалюють, не контролюють цей процес. Загалом у Європі інколи випалюють верескові пустища — коли розвивається верес, він забиває все інше. Але це робиться під контролем інспектора з екології і пожежника. І коли треба випалити, скажімо, одну десяту гектара, то її випалили, а все інше не чіпають. А отаке неконтрольоване паління — це просто люта шкода всій біотіІсторично сформована сукупність рослин, тварин, грибів та мікроорганізмів, які населяють певну територію., яка там є. Я вже не кажу про те, що на цих ділянках трави можуть бути різноманітні безхребетні, в тому числі й занесені до Червоної книги. Гинуть різноманітні мурахи, бджоли, богомоли, прямокрилі (сарана й коники)".
Підпали також шкодять землі, розповів кандидат сільськогосподарських наук за спеціальністю "Екологія" з Кропивницького Микола Ковальов. За його словами, ґрунт втрачає родючість.
"Гинуть мікроорганізми, тварини найпростіші, від котрих залежить процес ґрунтонакопичення. Органіка спалюється і залишаються радіоактивні елементи".
За його словами, залежно від того, який шар ґрунту згорів, він відновлюватиметься від п'яти до двадцяти років. Також виділяються парникові гази, зокрема, вуглекислий газ, й забруднюється повітря.
Штрафи за спалювання сухої трави й очерету
Як розповів Віталій Бобіта, за навмисний і за ненавмисний підпали є адміністративна й кримінальна відповідальність.
За самовільне спалювання рослин або їх залишків, стаття 77Порушення вимог пожежної безпеки в лісах. з приміткою 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачений штраф від 3060 до 12 240 гривень. Якщо це посадовець, то сума варіюється від 15 300 до 30 600.
За знищення й пошкодження вогнем лісу або поля, стаття 245Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу. Кримінального кодексу — штраф від 91 800 тисяч гривень до 153 тисяч гривень і обмеження та позбавлення волі від двох до п'яти років. Якщо ці дії спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки передбачене покаранння позбавлення волі від п'яти до 10 років.
Підпали під час воєнного стану, це стаття 113 ДиверсіяКримінального кодексу України, можуть прирівняти до диверсії й позбавити волі на 15 років або ув'язнити довічно з конфіскацією майна.
