Кропивничанка Вікторія Броніславська – ромка за національністю. Вона закінчила школу, має дві вищі освіти та працює бухгалтеркою. На її думку, представники ромської національності з дипломом нині не мають дивувати суспільство. До Міжнародного дня ромів, який щороку відзначають 8 квітня, жінка розповіла Суспільному про освіту ромів, роботу й життя без стереотипів.
"Освіта у моїй сім'ї завжди була важливою"
Вікторія Броніславська народилась та живе у Кропивницькому. Тут вона здобула освіту – закінчила школу, економічний факультет Центральноукраїнського національного технічного університету, здобула фах фінансиста в Економіко-технологічному університеті імені Роберта Ельворті. Жінка вільно володіє ромською, українською та англійською мовами.
За фахом працювала економістом, ревізором та бухгалтером, зокрема у проєктах товариства "Червоний Хрест", нині віддалено веде бухгалтерію для підприємців.
"У моїй родині освіта завжди була важливою. Питання навчання чи раннього заміжжя не нав’язували — кожен мав право вибору. У моєму випадку — я єдина дитина в сім’ї й рішення щодо освіти та особистого життя завжди ухвалювала самостійно".
Зі слів Вікторії, багато уявлень про ромів є шаблонними. Наприклад, що всі родини багатодітні або дівчата у ранньому віці беруть шлюб.
"Я вийшла заміж у 27 років, нині мені 32. Вважаю, що стереотипи існують через брак особистого спілкування".
З дискримінацією через свою національність у Кропивницькому не стикалась. Зі слів жінки, її походження не ставало предметом особливої уваги.
"Втім мій досвід не є універсальним: ситуація може відрізнятися, залежно від регіону, соціального статусу родини та інших факторів. Для мене більшою проблемою є гендерна дискримінація, коли під час працевлаштування ставлять запитання про майбутнє материнство".
У родині Вікторії спілкуються виключно ромською мовою та зберігають ромські традиції, зокрема повагу до батьків і стриманість у поведінці та одязі. Вона надає перевагу довгим сукням і спідницям, хоча, сказала, молодше покоління поступово відходить від суворих обмежень.
"Частина ромських громад залишаються закритими через страх втратити свою ідентичність, а також через упереджене ставлення з боку суспільства. Це створює замкнене коло: ізоляція посилює стереотипи, а стереотипи — ізоляцію. У мене досі викликає подив, що вищу освіту для ромів сьогодні вважають досягненням. Це має бути нормою, освіту та професійну реалізацію не слід сприймати як виняток для нашої нації".
Ромська громада Кіровоградщини
На 8 квітня 2026 року у Кіровоградській області проживають 950 ромів. Це дані опитування, яке проводили в регіоні з лютого по квітень спільно з обласним управлінням стратегічних комунікацій. Про це Суспільному розповів Костянтин Мусенко – керівник громадської організації "Терне берша" із селища Пантаївка, яка займається підтримкою ромської громади, соціальною інтеграцією та розвитком молоді.
"Ми заснували організацію у 2016 році. Пропрацювавши до 2018 року, зробили перерву, тому що роз'їхались на навчання по університетах. У 2021-му більшість з нашої команди повернулась до Пантаївки. Я пішов працювати в школу вчителем і ми взялися відроджувати організацію та почали реалізовувати гарні ініціативи".
Зокрема, для людей старшого віку, які живуть у приватному секторі Пантаївки, організація "Терне берша" встановила інформаційні таблички для ознайомлення з подіями, що відбуваються у селищі. В рамках проєкту "Молоді амбасадори" людям старшого віку надають гуманітрану допомогу – харчі, побутову хімію, засоби гігієни, допомагають по господарству. Окрім цього, створили cтінопис на занедбаній будівлі, оновили лавки на головній площі Пантаївки. За грантові гроші розпочали створювати громадський простір в приміщенні Пантаївського будинку культури.
"До повномасштабної війни ми ще й виграли громадський бюджетЖителі подають проєкти, найкращі з них обирають шляхом голосування для фінансування та реалізації за кошти міста чи села. на облаштування студії шкільного радіо. За ці гроші планували створити студійне приміщення, де дітей навчали б вести репортажі. Із бюджету громади передбачали виділення майже 30 тисяч гривень на студію та необхідне обладнання. Проте, у зв’язку з війною, отримати ці гроші поки що неможливо".
"Ромське населення досі стикається з дискримінацією"
Зі слів Костянтина Мусенка, попри те, що Пантаївка розташована на трасі державного значення, там бракує робочих місць. Фактично зайнятість обмежується соціальною сферою — школами, дитячими садками та апаратом селищної ради. Для роботи в цих установах необхідна відповідна кваліфікація, якої багато представників ромської громади не мають.
"На Кіровоградщині ми єдина організація, яка системно опікується питаннями ромів. Досить складною залишається проблема освіти ромського населення, бо не всі батьки готові інвестувати в майбутнє своїх дітей. Така ситуація нас не влаштовує, однак вплинути на неї ми не можемо. Водночас ми намагаємося демонструвати на прикладах інших родин, яким може бути життя з освітою. Також нині держава посилила контроль за відвідуванням шкіл, налагодивши взаємодію із соціальними службами. І батьки поступово усвідомлюють, що ігнорування навчання створює для них проблеми — як із соціальними службами, так і з іншими державними інституціями".
Також ромське населення стикається з дискримінацією, сказав керівник організації. У суспільстві, з його слів, поширені стереотипи про те, що роми не працюють, не мають освіти або займаються крадіжками.
"Насправді це стосується лише окремої частини людей, а не всієї громади. Серед ромів є багато освічених і працевлаштованих людей — як приватних підприємців, так і найманих працівників".
За даними Костянтина Мусенка, більшість представників ромської спільноти на Кіровоградщині мають паспорти, чого не скажеш про документи на житло.
"Більш проблемним є питання щодо документів на квартири, будинки. Паспорт нам як ніяк дає держава, а от з паперами на житло складніше, тому що це багато процесів. Виготовити техпаспорт, проконсультуватись, треба зробити багато рухів – і це основні причини".
Після проведення опитування, сказав, планують визначити потреби ромської громади, знайти молодь, яку можна залучити до громадської діяльності.
"Моя мета — виховати нове покоління лідерів і активістів, які створюватимуть власні організації та працюватимуть для розвитку як ромської громади, так і суспільства загалом. Наша цільова аудиторія — молодь віком від 14 до 35 років".
Скільки ромів проживає в Україні
Офіційно в Україні, за переписом 2001 року, налічується 47 тисяч 500 ромів, неофіційно, за даними Ради Європи, європейських, ромських та українських організацій – 400 тисяч. Про це Суспільному розповів правозахисник та координатор Міжнародної благодійної організації "Ромський жіночий фонд "Чіріклі" Міжнародна благодійна організація "Ромський жіночий фонд "Чіріклі" (зареєстрована у 2004 році, діяльність з 1997 року) — це провідна українська правозахисна організація, спрямована на захист прав ромських жінок та громад. Фонд працює над підвищенням рівня освіти, здоров'я, працевлаштування та адвокатує інтереси ромів на національному та міжнародному рівнях.Юліан Кондур.
"Така розбіжність має декілька чинників. Люди під час першого перепису не хотіли визнавати свою справжню ідентичність через стигматизаціюЦе процес навішування соціальних «ярликів», дискримінації або негативного ставлення до людини чи групи людей через ознаки, що відрізняють їх від більшості (хвороба, зовнішність, поведінка, соціальний статус). та називались іншими меншинами, наприклад, молдаванами. Друге – це проблема з особистими документами, не в усіх вони були в порядку".
За інформацією Юліана Кондура, в Україні найбільше ромів проживають на Закарпатті, Одещині та Харківщині. Чисельні громади були у Донецькій та Луганській областях, які переїхали звідти з 2014 року — в межах 10 тисяч людей.
"На Кіровоградщині теж є чисельні громади ромів у Кропивницькому та в селищі Пантаївка, які дуже активні і намагаються щось змінювати не тільки для ромів, а й в принципі для громадськості".
Ситуація з освітою в регіонах відрізняється
Ситуація з освітою ромів у різних регіонах України відрізняється, сказав правозахисник. Водночас, з його слів, варто розуміти, що ромська спільнота не є однорідною: одні дотримуються більш консервативного способу життя, інші — більш прогресивного. Це впливає і на ставлення до освіти як дітей, так і дорослих. Серед основних проблем — побоювання частини батьків відпускати дітей до школи через ризик дискримінації чи булінгу. Також мають значення матеріальні чинники: не всі родини можуть забезпечити дітей необхідними речами — охайним одягом, підручниками та зошитами.
"За спостереженнями нашої організації, рівень освіти ромського населення суттєво знизився ще під час пандемії коронавірусу. Зокрема, у великих родинах часто бракувало гаджетів, тоді як навчання переважно відбувалося онлайн. Відповідно, це негативно вплинуло на якість освіти. Із початком повномасштабного вторгнення одним із ключових викликів стала міграція. Відомі випадки, коли ромські діти як внутрішньо переміщені особи залишаються навчатися у школах і продовжують здобувати освіту дистанційно".
Труднощі під час повномасштабної війни
Зі слів Юліана Кондура, з початком повномасштабної війни фінансове становище ромської громади значно погіршилося. У 2022 році благоднійна організація "Чіріклі" надавала переселенцям фінансову та гуманітарну підтримку, забезпечували пальним для евакуації, багатодітних сімей продуктами, людям старшого віку надавали крісла колісні.
"Водночас загострилися проблеми з документами — у деяких випадках вони взагалі відсутні. Щодо доступу до медичних послуг, більшість ромів усвідомлює їхню важливість і укладає декларації з сімейними лікарями. Наприклад, на Закарпатті зафіксували випадок, коли ромських вагітних жінок розміщували в гірших умовах порівняно з українками, що є неприпустимим. На цю ситуацію відреагував омбудсмен. Також мають місце прояви дискримінації, зокрема відмова в оформленні пенсії за станом здоров’я".
На думку Юліана Кондура, в Україні мало знають про ромське походження. Історію ромів не викладають у школах, а в медіа переважно висвітлюють інформацію про ромів кримінального характеру.
"Приклади успішних ромів показують мало, хоча їх багато. У ромського народу також є й позитивні сторони, наприклад, наша культура".
Що відомо про Міжнародний день ромів
Міжнародне свято ромського народу встановили на Всесвітньому конгресі ромів, що відбувся 8 квітня 1971 року в Лондоні, Велика Британія. Тоді затвердили прапор і гімн ромського народу.
Свято має на меті зберегти й розвивати ромську ідентичність.
