У Кіровоградській області морози та обледеніння на ґрунті в лютому пошкодили 30% озимих культур. Найбільше – озимих ріпаку та ячменю. Загалом у регіоні торік посіяли озимих на площі 550 тисяч гектарів.
Про це Суспільному розказала керівниця департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова.
За її даними, найбільшу площу – 425 тисяч гектарів – займає пшениця, 70 тисяч – ріпак і 54 тисячі – ячмінь.
"Нині на 70% площ регіону озимі в доброму та задовільному стані. Але на 30% виникають питання, тому що зима і погода вплинула на теперішній стан озимих культур. Треба внести підживлення і частину площ вдасться врятувати й отримати з неї гарний врожай".
Стан озимих на науково-інноваційному полігоні
На науково-інноваційному полігоні інституту сільського господарства з села Созонівка Кропивницького району вирощують 135 сортів озимої пшениці й 14 сортів ячменю українських та закордонних селекційних центрів, розказав завідувач відділу рослинництва Назар Умрихін. Посіви озимих нині частково вкриті льодовою кіркою.
"Якщо візуально подивитися на стан рослин пшениці озимої, то ми бачимо, що пошкоджена листова пластинка рослин, але вузол кущенняЦе нижній вузол стебла, де формуються бічні пагони та розгалужується рослина. і точка ростуЦе верхівка рослини, де формуються нові листки та пагони у рослин живі. Це свідчить, що і відбори монолітівЦе вибіркове взяття зразків ґрунту у вигляді цілісних шматків (монолітів) для досліджень., і водне відрощуванняЦе метод догляду за рослинами, при якому їх підживлюють або вирощують у водному середовищі для стимуляції росту та розвитку. показали, що рослини пшениці озимої живі на 90-95%. Дещо гірша ситуація з рослинами ячменю озимого. Тут спостерігається загибель 35-40%рослин".
Загибель посівів спостерігають і в господарствах області.
"Ситуацію погіршили морози, які спостерігали на території області у першій декадіЦе перші десять днів місяця. лютого. Температура тоді знижувалася у західних та північних районах на вузлі кущення до 4-10 градусів морозу, в центральних і південних районах до 12-13 градусів морозу, а у східних районах регіону – до 13-16 градусів морозу й була вищою за критичні температури вимерзання рослин озимого ріпаку, озимого ячменю та ослаблених рослин озимої пшениці".
Коли відновиться вегетація озимих
Назар Умрихін прогнозує відновлення вегетаціїЦе період активного росту і розвитку рослини. озимих після 10 березня. Нині, сказав, земля промерзла від 25 до 40 сантиметрів.
"Поки що, на жаль, навіть коли температура підіймається до 5-8 градусів тепла, а іноді й до 10 градусів тепла, то відтавання верхнього шару землі спостерігаємо лише на 2-4 сантиметри. Тому швидко земля не відтане".
Процес росту розвитку рослин буде залежати й від погоди навесні та влітку, сказав Назар Умрихін.
"Тобто залежить не тільки від ситуації, яка складається нині, але й від тих погодних умов, які будуть у весняно-літній період. Якщо температура повітря підвищуватиметься, це прискорюватиме проходження рослинами міжфазних періодівЦе послідовність стадій розвитку рослин від сходів до формування плодів чи насіння. росту та розвитку".
Що про стан озимих кажуть агрономи регіону
Агроном господарства з міста Долинська Кропивницького району Сергій Скорик розказав, що він перевірив стан посівів озимої пшениці. Українська селекція, з його слів, більш пристосована до морозів.
"У нас в структурі є закордонна селекціяЦе створення нових або покращення наявних сортів рослин із кращими властивостями, як врожайність чи стійкість до хвороб.. Вона гірше переносить такі екстремальні зими".
Озимий ячмінь, сказав, менш морозостійкий, ніж озима пшениця.
"Він гарно розкущенийРозкущена рослина – це та, яка добре розвинула бічні пагони або кущі на початкових етапах росту. був з осені. Посів проводили в першій декаді жовтня. Були дощи взимку. Це посприяло тому, що листовий апаратЦе сукупність усіх листків рослини. порвало і він відмер. Загалом корінь, вузол кущення живий. Тому будемо підживлювати аміачною селітроюЦе хімічне добриво, яке містить азот у формі нітрату амонію.".
Сергій Скорик розказав, щоб допомогти посівам під час вегетації – активного росту та розвитку рослин, планують вносити добрива. Поки чекають потепління на ґрунті.
"Зараз нерозумно вносити аміачну селітру. Вона вся просто стече у долини".
Зі слів агронома, на полях господарства снігу було недостатньо для того, щоб всі рослини пережили зиму.
"У нас двічі були дощі й обледеніння. Це негативно вплинуло на накопичення вологи, бо при відлигах все у долини стікало. Грунт замерз, капіляри Капіляри ґрунту – це дуже тонкі пори між частинками ґрунту, через які вода підіймається або переміщується шляхом капілярного ефекту.перекрились й ця волога не заходила в ґрунт. Все позмивало й позливало. Коли були морози, низькі температури, а ми говоримо про 23-24 градуси морозу, то на той момент у нас взагалі не було снігу".
Керівник господарства Максим Собко розказав, що усього озимих культур мають на площі 1600 гектарів.
"До прикладу, пшениці можемо втратити 10%, адже були сильні морози. Якщо горох, то там складніша ситуація. Ми вперше посіяли майже 30 гектарів озимого гороху і бачимо, що він складно себе почуває. Мабуть 30-40% буде втрат. Але ми плануємо з нього посівний матеріал, щоб забезпечити своє господарство на наступні сезони, тому й площа невелика. Це неприємно, але несуттєво".
Щодо стану озимого ріпаку, стане зрозуміло після потепління, сказав керівник господарства.
"Візуально ячмінь та ріпак спостерігаємо трішки гірше, ніж пшениця. Ми вже підживили їх, тому сподіваємось, що він вижив та відновить вегетацію без великих втрат".
Агроном господарства з села Федорівка Кропивницького району Віталій Постернак розказав, що після того, як посеред зими була відлига, сніг зійшов у низини, а потім знову вдарив мороз, зрозуміли, що можуть бути втрати ріпаку.
"Нині маємо велику надію на те, що йому не так і погано. Коли восени він набрав листову масуЦе сукупність усіх листків рослини у певній ділянці., він себе сам захистив, тобто закрив точку росту. Вона взяла на себе удар приморозків та ожеледі. Загалом нині ми бачимо зелененьку середину. Кінцевий результат – що перезимувало, а що ні, буде зрозумілим після відновлення вегетації".
Озима пшениця, сказав, втратила всю вегетативну масуЦе усі частини рослини, які не беруть участі у формуванні насіння, тобто листя, стебла, корені та пагони. через недостатню вологість.
"Волога, яка випадала у вигляді дощів чи снігу, вона змивалася на край поля, адже земля сильно промерзла. Відповідно, хорошого мало, але ми не втрачаємо надію, адже це природа й вона буде жити".
За інформацією агронома, торік посіви зберегли більшість вегетативної маси листків у порівнянні з цьогорічними.
"Якщо чисто візуально, то минулого року вони були кращі, адже листки це "сонячні панелі" для рослини. Зараз ми бачимо, що рослини втратили більшість листків. Тому там будуть розвиватися патогениЦе мікроорганізми, який може викликати хвороби у рослин., з якими потім доведеться боротися".
Посіви пшениці з поля віддали в лабораторію на дослідження.
"Пшениця показала, що вона відростає, значить рослина ще жива. Як воно виявиться на площі всього поля, буде зрозуміло після того, як прогріється ґрунт".
Який стан озимих культур по Україні
В цілому по Україні стан озимих культур після зими задовільний, сказала аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин.
"Завдяки тому, що було багато снігу, на більшості територій озимі культури доволі комфортно перезимували, попри мінусові температури й зміну температурних режимівЦе коливання температури повітря у певному місці та за певний період часу.".
Однак, сказала, така ситуація стосується не всіх регіонів України.
"У центральній та східній частинах країни: у Кіровоградській, Дніпропетровській, Київській та Черкаській областях спостерігали таке явище, як утворення льодяної кірки. Через перехід температури через нуль та через дощі за мінусової температури утворювалася кірка й рослини не отримували достатню кількість кисню. Це призводить щонайменше до зниження врожайності, а в найгіршому варіанті й до втрати озимини".
Аналітикиня пояснила, що до початку вегетації озимих неможливо оцінити, який негативний вплив на врожайність матимуть погодні умови у лютому.
"Найбільше постраждали ріпак і ячмінь. Якщо говорити по посівних площах, то ячменю у нас трошки менше, ніж ріпаку й він якраз постраждав найбільше. Це більш чутлива до температурних коливань культура й по цій культурі ми точно будемо спостерігати зниження врожайності".
На думку Світлани Литвин, кожен керівник господарства сам повинен вирішувати, що буде краще для отримання кращого врожаю: вносити добрива для відновлення рослин чи пересівати.
