"Від кожної новини про вбитого військового у мене розривається серце", каже керівниця громадської організації "Тільки разом ми Сила" Тетяна Сила. З 2014 року вона з чоловіком допомагає захисникам, які воюють на сході України. Передає їм від продуктів до ліків. Не один раз у Тетяни виникало бажання зупинитися і не займатися волонтерством.
У 2014 році Тетяна Сила випадково дізналася, що на військовому аеродромі "Канатове", де зібрали мобілізованих чоловіків зі всієї України, потрібна допомога. "Ми ще не знали, що буде війна, антитерористична операція. Там були хлопці з Кривогу Рогу, Чернігова з багатьох міст. Вони жили у наметах і особливо їм не вистачало води. Подзвонити до рідних не могли. І от ми з чоловіком почали возити хлопцям воду, чай, навіть миски, бо не було в чому помитися. Ми приїжджали на контрольно-пропускний пункт, нас тричі перевіряли і потім ми все це віддавали".
З цього і почалася її волонтерська робота. Коли хлопців відправили на схід України, вони вже мали її номер телефону. Коли було щось потрібне, телефонували.
"Хлопці уже були в окопах і почали мені телефонувати звідти. Навіть, коли на вулиці було тепло, в окопах все одно було дуже холодно. Тоді молоді хлопці пішли воювати голі, босі. Ми почали збирати їм одяг, а з ним і продукти. Спочатку допомагали всією свою сім’єю, адже займалися бізнесом. Згодом долучилися наші друзі, знайомі, колеги почали приносити і каву, і печиво, бублики. Все це відправляли нашим хлопцям поштою".


"У мене є жінка, яка щоразу з пенсії виділяє для хлопців по 200 гривень, хоча їй теж важко. Ми допомагаємо і пораненим, і онкохворим бійцям по всій Україні. Нещодавно разом з волонтерами по всій Україні ми збирали гроші, щоб купити пластину для військового, яка коштує 30 тисяч гривень. Ми знаємо, що треба допомогти і так усі згуртовуємось".
Тетяна Сила каже: допомагає усім військовим, які звертаються.
“Я допомагаю і 34 бригаді, і 42 , 28, 93, 57 усім, хто просить. От нам написали дівчата, що їм треба валянки, бо вони дуже мерзнуть. Але ж я не можу відправити їм лише валянки. Або 28 бригада, медик з Кропивницького набрала і говорить, що їм потрібні ліки. Каже нам привозять пораненого і немає чим виміряти цукор, треба глюкометр, немає тонометра для вимірювання тиску, знеболюваних, жарознижуючі, бинтів, рукавичок. Я зідзвонилася з волонтерами з різних куточків України, ми все зібрали і відправили нашим медикам допомогу".
Жінка розказує, що від кожної новини про пораненого та вбитого військового у неї розривається серце. "Щоранку дізнаюсь, які новини на сході України. І коли чую, що хтось загинув, мені так стає погано. Кожен полеглий 22, 23, 26 років – це чиясь дитина. Через це дуже багато хто з волонтерів не змогли далі продовжувати свою роботу. Просто вигоряння, ті, хто займаються цим, вигоряють”.

Волонтерка каже: нині збирає чергову допомогу на фронт для бійців. Їм потрібні цвяхи, скоби, плівки та мішки. "Коли гинуть молоді хлопці, думаєш, ну все – не витримую. Але потім подзвонять мені і скажуть: Тетяно нам потрібна ваша допомога. І я встаю, і їду на пошту. Я не можу сказати хлопцям: все, досить – я втомилась".
Читайте також
- "Обмінювала котів на термобілизну для військових". Кропивницька волонтерка про початок АТО
- "Боявся загинути даремно!" – учасник Антитерористичної операції з Кропивницького про свій перший бій.
- У Кропивницькому розпочались збори резервістів.
- У Кропивницькому скаутське товариство збирає дітей на таборівку до Чорного лісу