8 січня — 82 річниця визволення Кропивницького від нацистських окупантів. Під окупацією Кіровоград (так тоді називали місто) перебував з 5 серпня 1941 по 8 січня 1944 року. Річницю відзначили покладанням квітів на меморіальному комплексі "Фортечні вали".
Про це Суспільному розповів керівник пресслужби Кропивницької міської ради Сергій Якунін.
Також працівники міської ради привітали учасницю партизанського руху, кропивничанку Валентину Долженко. Її батько Семен Долженко брав участь у боях за визволення Кіровограда у січні 1944 року.
Що відомо про окупацію міста під час Другої світової війни та звільнення
Як розповів Суспільному дослідник подій Другої світової війни на Кіровоградщині Борис Шевченко, окупація обласного центру тривала два роки, п'ять місяців й два дні – з 5 серпня 1941 року до 8 січня 1944 року.
"У перші дні окупації нацисти розстріляли понад десять тисяч жителів обласного центру, стільки ж людей відправили на роботи в Німеччину".
5 січня 1944 року війська Другого Українського фронту під командуванням генерала армії Івана Конєва прорвали німецьку оборону, обійшли місто з півночі й півдня та оточили місто. Німецькі дивізії опинились в оточенні, проте їм вдалось організувати відхід.
6-7 січня 1944 року війська Другого Українського фронту увійшли в місто з боку мікрорайону Кущівка, а на ранок 8 січня звільнили обласний центр від окупантів, розповів дослідник.
"Рухалися зі сторони мікрорайону Кущівка, Балка, виходили на західні околиці міста. Бій тривав один день, нацистські окупанти його практично не обороняли, тому що перед ними не стояло завдання утримувати місто. Вони всі відійшли з міста до мікрорайону Лелеківка і там, в Злодійській балці, перебували тривалий час. 8, 9 і на ранок 10 січня вони залишили Лелеківку".
У боях за визволення взяли участь понад 36 тисяч воїнів. Однак, за словами Бориса Шевченка, точних даних щодо кількості військових, загиблих під час звільнення обласного центру, немає.
"36 тисяч — це, очевидно, протягом усієї наступальної операції зі звільнення центральної частини Кіровоградщини".
На території тодішнього Кіровограда нацистські окупанти зробили один з найбільших в Україні таборів військовополонених, розповів Суспільному краєзнавець, автор книги "Кіровоград у роки окупації: життя населення та окупантів" Олександр Жосан. Місце входу в табір — поблизу пам'ятника невідомому солдату на нинішній вулиці Шевченка.
Табір діяв з 1941 року до моменту вигнання нацистів з міста. За даними краєзнавця, в таборі, переважно від голоду, загинули майже чотири тисячі людей.
"Частину військовополонених поховали біля цієї будівлі. На місці поховання в середині 1960 років встановили пам’ятник невідомому солдату. Тривалий час тут горів вічний вогонь. У 1970 році його перенесли на Фортечні вали".
Одним з місць, де відбувалися вуличні бої, була центральна площа міста.
"Тоді вона називалася площа Велика. Саме тут, в будівлі міської управи, засіли кілька десятків гітлерівців. 6 серпня, буквально наступного дня після початку окупації, кількасот місцевих жителів разом із німецькими вояками повалили колишній пам’ятник Кірову і відправили його на переплавку. Поновили його в 1945 році".
Всю Кіровоградську область звільнили від нацистів 19 березня 1944 року. Окупація Кіровоградщини тривала з липня 1941 року. На думку історикині Світлани Проскурової, ця тема малодосліджена, і її потрібно вивчати далі, збираючи розповіді людей.
Підписуйтесь на Суспільне Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok.
