У Кропивницькому студенти Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка перетворюють уламки металу, ящики від боєприпасів, тубуси від гранатометів, гільзи від патронів на об’єкти мистецтва. Називають їх "артоб’єкти спротиву, пам’яті та надії". За цей рік розписали 61 військовий артефакт.
Про це Суспільному розповіла доцентка кафедри мистецької освіти Лариса Гарбузенко.
З її слів, до роботи долучилися 18 студентів другого та третього курсів. Для них — це творче завдання і можливість взяти участь у благодійності. Матеріали для розпису привозять волонтери та військові.
"Це частина проєкту "Студенство в часи війни", який реалізуємо у співпраці з благодійним фондом "Схід Перемоги", волонтерською організацією Krop:hub, третім окремим полком Сил спеціальних операцій імені князя Святослава Хороброго та громадською організацією "СпільноТворчі".
Серед робіт є розписана кришка ящика, створена на замовлення Всеукраїнського мистецько-культурологічного проєкту "Військово-польовий Арт". Це перший в Україні масштабний проєкт, що об’єднав майстрів народного декоративного мистецтва навколо теми війни, розповіла Лариса Гарбузенко.
Валерія Тихоглаз створила чотири артоб’єкти: "Квіти відродження", "Подих життя", "Шлях додому" і "Крізь метал".
"Моє завдання було зробити з натхненням. "Шлях додому" — це ящик від боєприпасів, на якому лелеки символізують повернення додому всіх наших військових. Я дуже старалася і хочу, щоб кожну з цих робіт продали не менше, ніж за 30 тисяч гривень".
Валерія Головань — авторка роботи "Врожай надії", на тубусі гранатомета зобразила яблука.
"Роботу виконала на корпусі тубуса, поверхня якого навмисно вкрита світлим тлом. Цей художній жест перетворює гільзу на подобу біленої стіни української хати або античної колони, стираючи візуальний код війни та створюючи "чистий аркуш" для нашого життя. За основу композиції взяла мотив яблуневої гілки з дорослими плодами. Яблуко в українській ментальності – це символ родючості, родинного достатку та циклічності життя. Це зображення соковитих, налитих сонцем плодів на об’єкті, що призначався для знищення".
Очільниця благодійного фонду "Схід Перемоги" Дар’я Оведенко розповіла Суспільному, що привозила з фронту брудні "предмети війни", а студенти зробили з них філософські речі.
"Кулеметні гільзи мені привозив військовий, який загинув рік тому. Також він передав крила російського безпілотного боєприпаси "Ланцет". Це не декор. Це — прояв війни, яку ви бачите наживо. Вони бачили смерть, бруд, холод і страх. А тепер подивіться, що з ними зробили. Кожен малюнок — це позиція. Кожен колір — це виклик. Кожна гільза — це нагадування: війна поруч, і вона стосується кожного.
Зі слів керівниці фонду, більшість предметів привезли з Запорізького і Харківського напрямків. Передавали від 3-ї штурмової, 3-го полку, 95-ї та 93-ї бригад.
"Відбувається так: ми відвозимо допомогу – і нам військові дарують або шеврони, або підписані прапори, або гільзи, тубуси, інші предмети. Зазвичай тубуси та гільзи передають мовчки. Без деталей. Бо їх і не потрібно. Кожна гільза – як довіра. Тому відчуваю відповідальність – зробити все так, щоб цей артефакт говорив гідно: за тих, хто воює, і за тих, хто не повернувся".
Основна мета цих артефактів – перетворити їх на сенси, зберегти памʼять про захисників і захисниць.
"Фізично гільза чи тубус може бути легким, але в руках вона здається важкою. Через те, що за кожним з них – якась історія. Згадуються більше ті, які найперші привезли від військових 17-тої окремої механізованої Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка, піхотинці 35-тої окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського, 54-ої окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи".
На думку керівниці фонду, такий проєкт — це форма культурного опору, переосмислення руйнівного на користь естетичного. Художники використовують традиційні мотиви, символіку сили та відродження, щоб створити візуальне посилання надії й гідності в умовах війни.
"Памʼятаю щемливий момент, коли побратими загиблого героя привезли латунну гільзу (вона має золотистий колір). Ми віддали майстрам – її відшліфувати і лазером вирізати надпис: "Як би не було важко, але вже точно не буде соромно". А вже згодом передали оновлену гільзу мамі захисника. Вважаю, це один із способів прожити біль, памʼятати, якою ціною дається кожен день".
Ці мистецькі роботи розігруватимуть на аукціонах, зокрема на сторінці благодійного фонду "Схід Перемоги". Отримані гроші спрямують військовим. Усього з початку проєкту, 2022 року, студенти розписали майже 300 військових артефактів, розповіла доцентка кафедри мистецької освіти Лариса Гарбузенко.
