16 грудня у Кропивницькому попрощалися з чотирма військовими — Віктором Красюком, Андрієм Петрівим, Владиславом Говором та Миколою Бондаренком. Дорогою на кладовище траурний кортеж зупинився біля площі Героїв Майдану перед загальнонаціональною хвилиною мовчання.
Про це написали на офіційній Facebook-сторінці Кропивницької міської ради.
Віктор Красюк
Боєць народився 26 квітня 1974 року в селі Кам'янка (нині Новомиргородська громада Новоукраїнського району) на Кіровоградщині. Згодом родина переїхала до обласного центру.
Віктор навчався у ліцеї імені Тараса Шевченка та Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка, після завершення якого працював учителем української мови та літератури в допоміжній школі №2.
З 1998 року чоловік проходив службу в Службі безпеки України в Кіровоградській області, а після звільнення зі служби у 2009 році продовжив працювати в різних державних установах Кропивницького.
У лютому 2023 року Віктор став до лав десантно-штурмових військ Збройних сил України, пройшов військову підготовку в Академії Сухопутних військ, після чого служив офіцером резерву.
10 грудня під час служби 51-річний капітан помер. У нього залишились батьки, син та брат-військовий.
Андрій Петрів
Боєць народився 19 травня 1974 року у Кропивницькому. Після закінчення загальноосвітньої школи №29 він продовжив навчання у Кропивницькому інженерному коледжі Центральноукраїнського національного технічного університету та пройшов строкову військову службу.
Працював водієм в автобусному парку та слюсарем аварійно-відновлювальних робіт на підприємстві "Дніпро-Кіровоград".
У 2025 році Андрій Петрів став до лав Національної гвардії України й після проходження військової підготовки служив старшим кулеметником відділення роти оперативного призначення, виконував бойові завдання, утримуючи оборонні позиції на Донеччині.
5 грудня під час виходу з позицій біля села Гришине Покровського району, 51-річний старший солдат отримав смертельне поранення. Його посмертно нагородили "Хрестом Героя".
Владислав Говор
Боєць народився 5 жовтня 1995 року у Кропивницькому, навчався в загальноосвітній школі №31, а фахову освіту здобув у регіональному центрі професійної освіти імені Єгорова за спеціальністю "Кухар, офіціант".
Після строкової військової служби, у березні 2018 року Владислав уклав контракт зі Збройними силами України. Він служив у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, брав участь в антитерористичній операції, мав статус учасника бойових дій.
На початку повномасштабного вторгнення РФ військовий перебував у селищі Станиця Луганська на Луганщині, служив майстром відділення десантного забезпечення батальйону логістики, мав відзнаку президента "За оборону України".
28-річний старший солдат загинув 29 липня 2024 року під час виконання бойового завдання біля села Парасковіївка Покровського району на Донеччині. Рік і чотири місяці його вважали зниклим безвісти, а у листопаді ДНК-експертиза підтвердила загибель.
Микола Бондаренко
Боєць народився 21 травня 1982 року у Кропивницькому. Після здобуття освіти Микола працював на різних підприємствах міста, тривалий час обіймав посаду бригадира робочої групи в асоціації "Кіровоградоблагрошляхбуд".
У серпні 2024 року чоловік приєднався до Збройних сил України, пройшов військову підготовку та служив стрільцем-снайпером десантно-штурмового батальйону в складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, беручи участь в боях на Донецькому напрямку, зокрема під Катеринівкою Покровського району, мав статус учасника бойових дій.
42-річний солдат загинув 27 листопада 2024 року біля села Єлизаветівка Покровського району на Донеччині, відтоді його вважали зниклим безвісти. Загибель військового у грудні підтвердила ДНК-експертиза.
Загиблого, у якого залишились дружина, двоє синів та сестра, представлять до державної нагороди — ордена "За мужність", йдеться на сторінці міської ради.
Поховали військових на Алеї слави Далекосхідного кладовища.
