У місті Знам'янка Кропивницького району Кіровоградської області учасники волонтерської групи залишки рукавів для зберігання зерна перетворюють на баули – сумки для військових, а також шиють ноші й плівки для бліндажів. Допомагають фронту з першого дня повномасштабної війни й відтоді потреба у тому, що роблять, не зменшилась.
Про це Суспільному розповів керівник волонтерської групи В'ячеслав Грицюк.
Щороку 5 грудня відзначають Міжнародний день волонтера. У 1985 році його заснувала Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй (ООН).
Знам'янські волонтери виготовлене передають іншим громадським організаціям, а ті на всі напрямки фронту.
"М’які ноші виготовляємо по технічному завданню медиків десь з початку літа 2022 року. Ми їх шиємо із технологічних відходів дермантину. Їхня вага в середньому від 900 до 1100 грамів – це максимум".
В'ячеслав Грицюк розказав, що ноші легко скручуються та займають мало місця. Розмір – 190 на 70 сантиметрів. Матеріали для нош мають завдяки благодійникам.
"Нині ми пошили їх 2,5 тисячі. Вони призначені для евакуації поранених. Їх ще використовують, щоб піднести боєкомплекти й для різних інших цілей. За тиждень приблизно 30 нош відправляємо, раніше відправляли десь 20-25".
"Гроші збираємо, просимо: дають волонтерські організації, дають підприємці, фермери. Поки що зупинок не було. На місяць потрібно приблизно сім з половиною тисяч. Поки ще вдається збирати".
Окрім нош, для військових шиють сумки для зберігання та транспортування великої кількості речей, спорядження, одягу. Для цього використані рукави, в яких на полях зберігають зерно, розповів учасник волонтерської групи Василь Безай.
"На території сільгосппідприємств ми із величезних куп, куди згорнули трактором використані мішки для зерна, витягуємо, розстеляємо, вибираємо цілі і сортуємо. Частина йде на бліндажі, частина на ноші, мішки. Ну як не робити? Йде війна, гинуть люди. Зрозуміло, що одна держава сама по собі не може забезпечити військо усім чим необхідно".
Пенсіонерка Тетяна Скоренцова одна з учасниць волонтерської групи. Вона шиє ноші. Розповіла, що допомагає з квітня 2022 року. Приходить щодня.
"Я професійна лікарка, а зараз стала професійною швачкою. Робимо це з великою любов’ю. Всіма силами хочемо допомогти нашим військовим, бо без допомоги з тилу військові не можуть воювати. У мене п'ятеро онуків і я хочу, щоб вони жили в мирній Україні, під мирним небом й ходили по своїй мирній землі. Дивлячись на те, що в мене запалення суглобів, я все одно йду, бо це мене морально підтримує. Дає можливість щоранку прокидатися і йти працювати".
Зі слів жінки, планує волонтерити поки будуть сили.
"В такий важкий для країни час волонтерство – це, як вам сказати, хоч макове зернятко в загальний пиріг перемоги. Будемо волонтерити, поки в мене будуть сили, до самої перемоги. Дуже хочу побачити перемогу".
Переселенка із Лиманського району Донецької області Ніоніла Шеїн рокзазала, що допомагає із грудня 2022 року.
"Хочу допомогти нашим солдатам, які захищають батьківщину. Коли закінчиться війна й ми переможемо, то відсвяткуємо перемогу і закінчимо. Тому до останнього будемо робити й шити".
Учасник волонтерської групи Михайло Хороленко сказав, що воювати не може через вік, тому волонтерить.
"Якийсь час стояв на блокпосту, а потім мене запросили сюди мої знайомі, які тут працювали. Інакше ми не можемо. Хоч чимось допомогти Збройним Силам у своєму віці. Робимо, я так вважаю, непогано. Робимо те, що потрібно".
Ноші, які шиють знам'янські волонтери, займають мало місця і практичні у використанні, сказав мінометник Віктор.
"Не дай Бог, щось з кимось станеться, можна нести від двох до шести людей. Ще великий плюс, що можна людину пристебнути, щоб не крутилася і не переверталася. Дуже потрібні, тому що якщо людина втрачає руку або, особливо, ногу, то дуже важко його витягувати. А так набагато простіше і легше, коли є такі ноші. Ти їх витягнув, розстелив, побратима взяли й винесли. Тому дуже вдячні волонтерам за такі ноші".
Сумки від волонтерів-односельчан, теж пройшли перевірку на фронті.
"Вони міцні. Можна в них зберігати одяг, їжу, медикаменти і все, що потрібно захистити від вологи. Чим вони зручні, що їх можна скрутити. Якщо, наприклад, дуже холодно, можна взяти його, вкинути туди пару грілок й надягнути до пояса і грітися. Потреба в них теж є. Самі розумієте, що в бліндажах постійно миші, волога, буває так, що "плаваємо" в бліндажах. То такі мішки дуже практичні".
З початку повномасштабної війни у волонтерській групі було 20 людей, нині – 33. Допомагати фронту будуть до перемоги України, сказав керівник В'ячеслав Грицюк.
