27 жовтня у селищі Петрове, містах Новоукраїнка та Олександрія Кіровоградської області попрощались із загиблими військовими Артемом Старинкою, Валерієм Мохунем та Русланом Петриченком, відповідно.
Про прощання з 32-річним Артемом Старинкою повідомили на сторінці Петрівської селищної ради у Fcebook.
Боєць народився 21 листопада 1992 року в місті Очаків Миколаївської області, після закінчення школи, у 2008 році, вступив до Центру професійно-технічної освіти, де здобув професію водія автотранспортних засобів.
Згодом Артем переїхав до Петрового, де одружився й разом з дружиною виховував доньку й сина, працюючи у Петрівському райавтодорі, Олександрійському управлінні по експлуатації газового господарства та інших підприємствах.
У 2015 році чоловік уклав контракт зі Збройними силами України, виконував бойові завдання в зоні проведення антитерористичної операції, повернувся до війська у квітні 2022-го, загинув 23 жовтня 2025 року на Донеччині.
На Facebook-сторінці Новоукраїнської міської ради написали про прощання з 31-річним артилеристом Валерієм Мохунем.
Боєць народився 14 жовтня 1994 року у селі Новоєгорівка (нині Рівнянська громада Новоукраїнського району), у 2000-2009 роках навчався в Новоукраїнській школі №6, а професійну освіту здобував в профтехучилищі №40.
Валерій працював слюсарем-ремонтником у рідній школі, та після вторгнення РФ в Україну у березні 2022 року добровольцем став до лав Збройних сил.
Військовий загинув 19 жовтня 2025 року, виконуючи бойове завдання біля Рівнопілля Запорізької області. У нього залишились дружина, двоє доньок, батьки та двоє братів.
Біля олександрійського палацу культури "Світлопільський" попрощались із молодшим сержантом Русланом Петриченком, розповіла Суспільному речниця міської ради Юлія Марюхно.
За її даними, боєць народився 3 червня 1996 року в Олександрії, навчався в місцевій школі №2 та політехнічному коледжі (спеціальність "Технологія обробки матеріалів на верстатах", отримав кваліфікацію технолога).
Строкову військову службу Руслан пройшов у лавах Національної гвардії України, а 2018 року уклав контракт та служив у 56-ій окремій Маріупольській мотопіхотній бригаді, брав участь у боях в селищі Піски на Донеччині.
Згодом військовий продовжив службу в 79-ій десантно-штурмовій бригаді, отримав звання "Заслужений альпініст України", навчався у Великій Британії.
Останнім місцем служби Руслана була 46-та аеромобільна десантно-штурмова бригада, де він обіймав посаду командира відділення взводу. Він загинув 9 жовтня 2023 року під час виконання бойових завдань біля села Новопрокопівка Запорізької області у віці 27 років, загибель підтвердили у жовтні 2025-го.
Поховали бійця на військовому кладовищі. У нього залишились батьки та сестра.
