16 жовтня в Устинівській, Світловодській та Вільшанській громадах Кіровоградської області попрощалися з військовими Збройних сил України. Це Василь Бойко, Сергій Пітоня та Антон Долганенко, відповідно.
Василь Бойко
За інформацією з Facebook-сторінки Устинівської селищної ради, де повідомили про прощання з 58-річним військовим, він народився 9 червня 1967 року в селі Береславка Бобринецького району (нині Кетрисанівська громада) Кіровоградської області. Після закінчення школи його призвали на строкову службу, після неї чоловік працював в Устинівському колгоспі.
У 2015 році Василь Бойко брав участь в антитерористичній операції, 26 лютого 2022 року його знову мобілізували. Він служив на посаді водія у відділенні охорони взводу військової частини, помер 7 жовтня, перебуваючи на лікуванні у госпіталі.
У військового залишилися дружина, доньки, онуки.
Сергій Пітоня
Про прощання із 57-річним Сергієм Пітонею написали на Facebook-сторінці Світловодської міської територіальної громади.
Боєць народився 6 квітня 1968 року, після закінчення школи вступив до професійного училища, де здобув спеціальність слюсаря.
У червні 2022 року чоловік приєднався до лав Збройних сил України. Спочатку служив у Херсонській області, а у березні 2024 року його перевели на Донецький напрямок на посаду навідника.
З квітня 2024 року Сергій Пітоню вважали безвісти зниклим, нині рідним повідомили, що 20 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання біля села Бердичі Покровського району Донецької області він загинув.
За проявлену мужність військового відзначили нагрудним знаком "Залізний хрест України" ІІІ ступеня. У нього залишились мати та троє дітей.
Антон Долганенко
У селі Залізничне Вільшанської громади Голованівського району попрощалися із Антоном Долганенком, повідомили на сторінці Вільшанської селищної ради у Facebook.
Боєць народився 19 січня 1990 року у Кропивницькому, згодом родина переїхала до Залізничного. Після навчання у школі він вступив до професійного училища, де отримав спеціальність електрика.
У 2009 році Антона призвали до лав Збройних сил України, він проходив військову службу у навчальному центрі "Десна", після — працював на будівництві, а у 2015 році брав участь в антитерористичній операції.
30 квітня 2024 року його знову мобілізували, він служив на посаді командира бойової машини, командира механізованого відділення.
11 червня 2024 року рідним повідомили, що військовий загинув 24 травня біля села Андріївка Донецької області. Відтоді його тіло шукали. За словами заступника командира, це вдалося зробити за допомогою побратима, який вижив під час обстрілу, бо Антон прикрив його собою — він вказав точне місце, але опізнати тіло не вдалося.
Аналіз ДНК рідні чекали понад рік. Загибель бійця підтвердили 14 жовтня 2025 року.
