Під час повномасштабної війни, через мобілізацію чоловіків, у Кіровоградській області змінився ринок праці. Деякі компанії пішли з ринку, деякі – тимчасово зупинили роботу, інші продовжують розвиватися. До вторгнення Росії в Україну на обліку в обласному центрі зайнятості було таке співвідношення: жінки – 55%, чоловіки – 45%. Нині жінок 85%.
Про це Суспільному розповіла начальниця управління реалізації програм зайнятості обласного центру зайнятості Тетяна Кеслер.
На які посади влаштовуються жінки на Кіровоградщині
Нині обласна служба зайнятості має 1609 вакансій, жодна з яких не містить гендерної ознаки, сказала Тетяна Кеслер. З 2017 року в Україні, нагадала, скасували поділ професій за статтю. Є посади вагаря, верстатника, головного енергетика, інженера, тракториста, оператора верстатів з програмним керуванням.
З початку 2025 року працевлаштували 5956 людей, 4231 з них – жінки, що становить 71,1%. Серед посад, які вони отримали – машиніст крана, вантажник, охоронник, зварник на машинах, електромонтер з ескізування трас ліній електропередачі, контролер бетонних та залізобетонних виробів, гірник, рибалка прибережного лову та арматурник (виробництво залізобетонних і бетонних виробів та конструкцій).
"Ми переналаштували організацію роботи служби на засади рекрутингового підходу. Якщо раніше пошук роботи відбувався конкретно під людину, яка реєструвалась у службі зайнятості, то нині ми шукаємо людей під вакансію. Через перекіс безробіття в жіночий бік відбувається їхнє перенавчання. З цією метою розробили спеціальні навчальні програми, системи перекваліфікації під конкретні посади, які раніше обіймали чоловіки".
"Роботодавцям доводиться долати стереотипи"
За словами Тетяни Кеслер, попри скасування поділу професій за статтю, стереотип про суто "жіночу" та "чоловічу" роботу продовжує існувати. На це, певною мірою, вплинула війна.
"Нині роботодавцям доводиться долати ці стереотипи, адже через мобілізацію не вдається знайти чоловіків на "чоловічі" вакансії. У листопаді 2024 року уряд запустив новий проєкт, за яким українки можуть опанувати понад 30 професій у сферах, де вони були раніше менше представлені".
Згідно з умовами програми, навчання жінок відбувається на замовлення роботодавця. До прикладу, жінки можуть отримати професію водійки трамвая, тролейбуса та навантажувача, операторки верстатів з програмним керуванням, фрезерувальниці, майстрині з монтажу та обслуговування систем відновлювальної енергетики.
"Служба зайнятості оплачує навчання, але сума не може перевищувати десять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, нині це 30 тисяч 280 гривень. Якщо вартість навчання перевищує цей розмір, різницю може сплатити роботодавець або учасниця проєкту".
З початку 2025 року, за направленням Кіровоградської обласної служби зайнятості, навчання за професіями тракториста-машиніста сільгоспвиробництва, водія автотранспортних засобів, оператора газових котелень, оператора верстатів з програмним керуванням проходили 12 жінок.
За словами начальниці управління реалізації програм зайнятості, у службі зайнятості є майже 400 освітніх програм для підвищення кваліфікації, також можуть навчити понад сотні ліцензованих робітничих професій.
"Для зареєстрованих безробітних навчання є безплатним. Крім того, покривають видатки на проживання та проїзд до місця навчання".
Також можна отримати ваучер на навчання за 155 професіями та спеціальностями. Йдеться про інформаційні технології, будівництво, транспорт та медицину. Ваучер – це документ, який дає право на покриття вартості навчання в межах 30 тисяч 280 гривень.
"Його можуть отримати, наприклад, люди, старші 45 років, звільнені з військової служби, переселенці, люди, які мали поранення внаслідок військової агресії, люди після полону, люди з інвалідністю. Всі охочі повинні мати професійно-технічну, фахову передвищу або вищу освіту й не бути зареєстрованими у службі зайнятості як безробітні".
"Гендерна рівність — це не тільки про чоловіків та жінок"
Кропивничанка Вікторія Талашкевич займається гендерними питаннями протягом 20 років.
"Гендерна рівність – це не тільки про чоловіків та жінок. Гендерна рівність – це про врахування потреб відповідно до віку, соціального статусу, до інвалідності чи відсутності інвалідності. Коли для жінок створюють якісь додаткові умови, це не просто потреба, це необхідна умова виживання. Бізнес, який не подумає, хто до нього прийде на роботу через рік чи два, просто не зможе конкурувати на ринку праці й заходити працівників та працівниць".
Змінила професію з касирки на інженерку
Кропивничанка Катерина Берегуленко 12 років працювала касиркою в банку. Пів року тому вирішила змінити професію. Нині вона працює інженеркою у банку – ремонтує термінали та банкомати. Для цього пройшла місячне навчання.
"Спочатку вивчала теорію, читала, пізнавала нове, а потім була практична частина з моїм колегою-наставником. Він мені показував все, розповідав. Поступово я почала сама все освоювати й виходити на завдання. Були складнощі з терміналами самообслуговування та банкоматами. Відкрити його, а потім закрити – для мене це була перша складність, а потім розібратись, що там робити далі. Нині ж я його не розбираю, але подивитись якісь поламки можу".
Нині в Кіровоградській області термінали та банкомати ремонтує одна жінка, розповіла фахівчиня з репутаційних проєктів в регіонах головного офісу ПриватБанку Анжела Дзінзюра. На її думку, будь-хто має право обирати професію без прив’язки до гендерного розподілу.
"Сьогодні ми говоримо про спеціалісток з обслуговування банкоматів, терміналів, платіжних терміналів – наших інженерок. Ми адаптували цю професію так: вона працює в парі з досвідченим спеціалістом. У разі, якщо, наприклад, вона отримає повідомлення про те, що треба замінити якусь деталь, то вона зможе звернутись по допомогу - щоб їй допомогли із важкими деталями".
За словами Катерини Берегуленко, недоліків у новій професії вона не бачить.
