20 вересня в Україні відзначають День винахідника та раціоналізатора. У Кіровоградській області Інститут сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України має два патенти на винаходи. Їхній співавтор — учений секретар цього інституту, кандидат технічних наук Олег Гайденко. Він, а також керівник Інституту Ігор Семеняка розповіли в етері Українського радіо Кропивницького, що вважається винаходом і як відбувається патентування в Україні.
Що таке винахід і як його запатентувати (тут і далі пряма мова — ред.)
Гайденко. Винахід — це результат творчої діяльності науковців. Він являє собою нове, корисне та практичне застосування технічного рішення у будь-якій сфері технологій. На нього потрібно отримати патент — юридичний документ, що надає винахіднику право виробляти, використовувати та надавати свої права на винахід протягом певного строку. Якщо це патент саме на винахід, то йдеться про 20 років.
На сьогодні я є співавтором п'яти патентів України на винаходи. А започаткувалась ця робота у 2006 році, коли я проводив наукові дослідження за темою своєї аспірантської роботи. Зокрема, я вивчав технічне забезпечення виробництва субстрату для вирощування грибів. І на той час я запатентував винаходи на ущільнювач субстрату. Щодо двох з них я відразу передав свої права власності установі, яка зараз має назву Інститут сільського господарства степу.
І вже як винахідник я лише допрацьовував винаходи, але мої інтереси вже представляв Інститут як юридична особа. Тобто наша машина-ущільнювач працювала повноцінно, але ми як автори хотіли нашу інтелектуальну власність закріпити юридично. На той час, у 2006 році, це ще робилося в паперовому вигляді. Ми везли заявку в Київ.
На сьогодні це дещо швидше. Можна подавати електронні документи, накладати цифровий підпис. І так само швидко відбувається комунікація з Укрпатентом і авторами. Ми впродовж останніх двох місяців подали заявки на два патенти на винаходи. По одному вже є відповідь.
Загалом наший Інститут сільського господарства проводить науково-дослідну роботуза вісьмома програмами наукових досліджень Національної академії аграрних наук України. І варто додати, що наш інститут — це лише мала частина, якщо брати в масштабі України. За дев'ять місяців 2024 року у цілому були 23 604 заявки на різні об'єкти промислової власності — винаходи, корисні моделі, торгові марки.
Окрім того, інші країни також подають свої винаходи й патентують в Україні. І, своєю чергою, українські науковці також можуть подавати свої винаходи на патентування в інших країнах. Там дещо інша, триваліша процедура, але це можливо також.
Як держава вирішує, чи давати патент
Семеняка. Коли досліджується ефективність наукових досліджень і особливо використання державних грошей, то має велике значення, наскільки розробка завершена. І якраз патент уже підтверджує, що це не просто об'єкт інтелектуальної власності. Він робитиме внесок у розвиток і економіки, і суспільства. А якщо це винахід міжнародного значення, то це ще й честь для України. Це у разі, якщо буде дозвіл державних органів патентування на державному рівні.
У нашій науковій установі нині 31 об'єкт інтелектуальної власності, серед яких уже наразі зареєстровано два патенти на винаходи, а все інше — це сорти сільськогосподарських культур і породи тварин. І ми й далі проводимо фундаментальні дослідження в землеробстві. Вони відбуваються в стаціонарних польових дослідах і дають можливість нам уже упродовж 20 років виходити на нові теорії й науково-методичні рекомендації. І, звичайно, варто зафіксувати це у вигляді патенту або корисної моделі.
Як винахіднику подати заявку на патент й отримати прибуток
Семеняка. Є два підходи стосовно патентування. По-перше, заявку може подавати власне автор винаходу, і він буде потім супроводжувати все своїми грошима й ресурсами.
В іншому випадку, якщо є автор здійснив винахід державним коштом, наприклад, працюючи в науковій установі, то тоді він заявляє про це адміністрації наукової установи й укладає договір. Якщо автор один, то безпосередньо він стовідсотково є власником ідеї. Якщо декілька авторів, встановлюється відсоток між авторами.
Договір між роботодавцем і авторами фіксує як відсоток, так і те, що вони надалі передають право власності саме юридичній особі — у цьому випадку Інституту сільського господарства. І все це супроводжує вже наукова установа. Тобто ми як інститут опікаємо автора. З іншого боку, патент може широко використовуватись у виробництві й зацікавити товаровиробника чи наукові центри. І тоді ми можемо отримувати від них роялті, розподіляємо частку вкладу кожного автора.
Гайденко. Можу додати як винахідник, який працює в рамках наукової установи. У низці наукових установ і освітніх закладів є такий документ, як положення про преміювання, наприклад, у колективних угодах.
Автор, який підготував пакет документів і подав заявку, може отримати матеріальну винагороду і при подачі матеріалів, і при отриманні патенту. Там в два етапи отримується. Тобто є навіть таке стимулювання до творчої діяльності — ще на етапі подачі документів.
Які патенти зараз очікує Інститут
Семеняка. Установа протягом останніх двох місяців надала дві заявки на винахід. Перше — це рамковий спосіб визначення ступеня деструкції рослинних решток сільськогосподарських культур у польових умовах. А друге — це спосіб визначення індексів ефективної та продуктивної деструкції рослинних решток.
Деструкція — це розкладання. Ідеться про те, як солома і всі поживні рештки культури після збирання можуть стати добривами для живлення рослин. Тобто з поля забрали зерно, насіння, й залишилось багато решток. Що з ними робити? Вони можуть просто лежати рік і дуже повільно змінюватися, не сильно впливаючи на продуктивність культури або на якість виробництва.
А можна прискорити цей процес й за період від трьох-дев'яти місяців до року перетворити їх на поживні речовини. І їх уже напряму використовують рослини. Мало того, коли ми застосовуємо рослинні рештки, і вони розкладаються, виникає мульчований шар. І при зміні клімату і посиленні посушливості ми можемо сприяти накопиченню вологи.
І от якраз задача цих патентів — дати механізм агроному, науковцю і навіть екологу, як можна прорахувати й визначити інтенсивність деструкції. Скільки, наприклад, рослинних залишків розкладеться за один день?
Ми вивчали світовий досвід і досвід України. Ще в середині минулого сторіччя в світі були методи сміттєвих мішечків, чайних пакетиків. Але вони стосувалися більше екології — листопаду в великих лісових масивах. В Україні використовували метод площадок, на якому закладалися рослинні рештки на певну глибину, але там був великий недолік. Усе просто перемішувалося з ґрунтом. І потім було важко визначити через три місяці чи рік, чи розкладені рештки вже там і раніше були, чи це ті, що розклалися.
І ми запропонували рамковий спосіб, коли в двостулкову рамку, обтягнуту нейлоновою сіткою, поміщається біомаса — рослинні рештки, подрібнені до 2-5 сантиметрів комбайном. І ми закладаємо її на 8-10 сантиметрів, якщо це поверхневий обробіток, і на 25-27 сантиметрів, якщо це глибина оранки.
І таким чином, відкопавши через певний період часу, ми визначимо масу, яка була до того і яка була після. І відповідно визначимо ступінь деструкції. А другий патент — індекси, тобто інтенсивність розкладання. І усе це дає можливість агроному планувати, який захід треба застосувати, щоб швидше розкласти солому — щоб вона перетворилася спочатку на компост, а потім на поживні елементи для рослин. І вони без додаткових затрат будуть використовуватися в сільському господарстві.
Підписуйтесь на Суспільне Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok.
