У Кропивницькому попрощалися з військовими Максимом Заболотнім, Євгеном Гайдученком, Русланом Кривоносом та Павлом Кондрашиним, які загинули в російсько-українській війні.
Про це Суспільному повідомив керівник пресслужби Кропивницької міськради Сергій Якунін.
Дорогою на Далекосхідне кладовище траурний кортеж зупинився біля площі Героїв Майдану.
Максим Заболотній
Максим Заболотній народився 16 січня 1983 року у Кропивницькому. Навчався в гімназії "Інтелект". Після школи Максим вступив у Центральноукраїнське вище професійне училища імені Миколи Федоровського та здобув спеціальність "слюсар – електрозварювальник". Далі була строкова військова служба в Одесі.

Після служби мав роботу в різних підприємствах Кропивницького. З 2011 по 2023 роки працював у Києві на заводі залізобетонних виробів електрозварювальником.
У 2025 році Максим Заболотній став до лав Збройних сил України. Після навчання його зарахували на посаду розвідника-оператора. Серце воїна зупинилося 26 серпня 2025 року, в районі села Андріївка-Клевцове Волноваського району Донецької області. Йому було 42 роки. У бійця залишилися батьки та сестра.
Євген Гайдученко
Євген Гайдученко народився 29 березня 1978 року у Кропивницькому. Навчався в ліцеї "Науковий". Опісля вступив у Центральноукраїнське вище професійне училище імені Миколи Федоровського та здобув спеціальність "слюсар-електрозварювальник"
Строкову службу проходив в Аеромобільних військах в місті Болград Одеської області. Після завершення строкової служби повернувся у рідне місто та влаштувався на Інгульську шахту.

У січні 2025 року Євген Гайдученко долучився до лав Збройних Сил України. Пройшов навчання і служив на посаді командира десантно-штурмового відділення. Боєць загинув 10 квітня 2025 року в районі села Гуєво Суджанського району Курської області. Йому було 47 років. У військового залишилися мама та брат.
Руслан Кривонос
Руслан Кривонос народився 7 грудня 1981 року у Кропивницькому. Навчався у ліцеї "Центральний". Згодом вступив до державного університету імені Володимира Винниченка на факультет правознавства.
У 2000-му році був призваний до Національної гвардії України, служив у військовій частині в Павлограді. Після служби працював на різних посадах — начальником служби охорони, інкасатором.

Із початку Антитерористичної операції у 2014 році, Руслан Кривонос став на захист Батьківщини. Протягом року брав участь в бойових діях на Донеччині. Отримав відзнаку Президента України та почесні відзнаки від "Оперативно-тактичного угрупування "Маріуполь", мав статус ветерана війни, учасника бойових дій.
Після повномасштабного вторгнення 18 березня 2022 року повернувся до лав ЗСУ. Служив головним сержантом у військовій розвідці, командував розвідувальним взводом. Під час виконання одного з бойових завдань стан здоров’я Руслана Кривоноса різко погіршився, внаслідок чого він помер. Йому було 43 роки. У бійця залишились батьки, брат та донька.
Павло Кондрашин
Павло Кондрашин народився 5 жовтня 1987 року у Кропивницькому. Закінчив Класичну гімназію. Навесні 2006 року був призваний на строкову службу до військової частини у місті Харків, де провів рік, після чого звільнився у запас. Працював у цивільній сфері Кропивницького, проте з часом вирішив пов’язати своє життя зі Збройними силами України.
Свій бойовий шлях розпочав на посаді водія-електрика. Брав участь в Антитерористичній операції. На початку повномасштабного російського вторгнення, у складі бойової групи, забезпечував оборону Харківського напрямку.
Восени 2022 року брав участь в обороні Мар’янки Донецької області, а влітку 2023 року – в операції прориву лінії оборони росйіських військ на Запорізькому напрямку, в районі сіл Вербове та Роботіне.

Навесні та влітку 2024 року Павло Кондрашин брав участь в операціях на Донеччині — у Селідовому, Красногорівці, Нетайловому, Яблунівці, Олександро-Калиновому. Серце воїна зупинилося під час виконання бойового завдання в районі селища Удачне Донецької області. Павлу Кондрашину було 37 років. У військового залишилась мама.
Поховали військових на Алеї слави Далекосхідного кладовища.