Кропивничанин Андрій Бойко – учасник Євромайдану, Антитерористичної операції й військовий. Його боротьба за незалежність України почалась з революцій, спершу Помаранчевої, потім Гідності. У 2014 році пішов на фронт і служить нині. До Дня незалежності України Суспільне розповідає історії тих, хто робить внесок у перемогу нашої країни та виборює її незалежність.
Суспільне зустрілось із військовим у Кропивницькому під час його дводенної відпустки.
Помаранчева революція
Особиста боротьба Андрія Бойка за незалежну Україну почалась у 2004 році під час Помаранчевої революції. Це була реакція людей на фальсифікації, що вплинули на результат виборів і оголошення переможцем Віктора Януковича, сказав військовий.
"Незалежність – це право обирати свій шлях. Це були мої перші кроки на захист незалежності України. У 2004 році нам показали, що наша незалежність під прицілом. Пам’ятаю, коли проходив референдум за незалежність України у 1991 році всюди лежали листівки, де було розписано, скільки ми всього добуваємо і це доводило, наскільки ми незалежні економічно і не тільки".
Революція Гідності
Площа Героїв Майдану, де нині стоїть Алея пам’яті з фотографіями тих, хто загинув за Україну, особливе місце для Андрія Бойка.
Наприкінці листопада 2013 року – на початку 2014 року саме на центральній площі збиралися жителі тодішнього Кіровограда, нині Кропивницького. Це була реакція на рішення уряду про призупинення підготовки щодо підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
"Саме на площі збирались учасники Майдану, віче проходили й збори, чергування. Брав участь у знятті пам’ятника Кірову, тоді дуже багато народу зібралось. Проголосували всі одноголосно, проголосували за те, аби зняти цей пам’ятник і пригнали кран, обережно зняли та поклали, відвезли й вже хлопці з моєї окремої роти встановили червоно-чорний прапор у 2015 році. й він досі символізує перемогу Майдану і символізує боротьбу українського народу".
Андрій Бойко розказав про ще одне місце у Кропивницькому, яке має для нього особливе значення – це парк "Козачий острів".
У 2014 році в парку після Майдану місцеві активісти організували чергування, проводили заняття з фізичної підготовки, вчили усіх охочих користуватись зброєю. Тоді Андрій Бойко був керівником штабу Кіровоградської самооборони Євромайдану.
"Коли ми сюди в лютому 2014 прийшли, зробили напис: "Небесна Сотня", розгорнули намет, привели до ладу цей острів. Тоді він ще називався парк Пушкіна, але ми дали йому таку назву "Козачий острів", яка за ним закріпилась. Розуміли, що повномасштабна війна неминуча, проводили тут заняття для всіх охочих й долучали потужних інструкторів, які мали досвід, знання в топографії, у медицині, в тактиці. Ми готувались".
Російсько-українська війна
"Востаннє я був на Козачому острові в березні 2022 року. Дівчата розгорнули там штаб з допомоги армії і ми приїздили, вони нас забезпечували необхідними речами, які вони збирали.
Коли Росія окупувала Крим, у березні 2014 року, Андрій Бойко пішов до військкомату. Потрапити на службу йому вдалось не з першого разу.
"Коли почались події першого березня, другого березня ми вже були у військкоматі й вимагали, щоб нас взяли до війська для того, щоб захистити Україну і її незалежність. Але чомусь так сталось, що військкомат не дуже пішов нам назустріч. Довелось ще два рази приходити й вимагати. На третій раз наші вимоги були задоволені й всіх хлопців з Майдану, хто виявив бажання й мав, якусь військову освіту, призвали до 17 батальйону".
Це було у квітні, а в травні батальйон, у складі якого був Андрій, обороняв Мелітопольський аеродром. З серпня 2014 року він разом з побратимами виконували бойові завдання. Пройшов Дебальцеве, Донецький аеропорт, Авдіївську промзону.
"Надалі я перейшов у десантно-штурмову пʼяту батальйонно-тактичну групу й уже в її складі потрапив під Донецький аеропорт, але після подій, коли підірвали термінал. Моя батальйонно-тактична група "Ягуар" вже поверталися до аеропорту, тобто ми відвойовували посадки".
Пригадує свій перший бій.
Це було селище Фащівка Луганської області. Там було моє перше бойове зіткнення. З того моменту почались активні бойові дії. Ми там трошки поблукали по тилах противника і повернулись в Дебальцеве. Було складно. Були постійні обстріли з градів та артилерії. Постійно й у великій кількості. Штурмових дій було не так багато. Наша група брала полонених"..
У 2017 році військовий звільнився за станом здоров’я, створив сім’ю і став батьком двох дітей. У перші дні повномасштабної війни у 2022 році знову доєднався до Збройних сил України. Якщо порівнювати з 2014 роком, нині бойові дії інтенсивніші, інша тактика і технології.
"Нині війна змінюється щороку, а якщо казати про 2014 рік, то вона взагалі не схожа на ті події. У 2014 році ми про безпілотники й тепловізори тільки чули, потім вони потрохи почали з’являтись. Зараз безпілотники постійно висять і вдень, і вночі. Немає такого, щоб вони не висіли. Вже не скільки страшна артилерія. А ось безпілотні системи дуже влучні. Працюють потужно і дуже небезпечно".
Андрій Бойко розказав, що за роки повномасштабної війни захищав Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Тошківку, тримав оборону Бахмута, воював на Лиманському і Куп'янському напрямках. Звільняв Херсонщину.
"Після формування девʼятого стрілецького батальйону ми потрапили, мабуть, в найгарячішу на той час точку, це селище Тошківка Луганської області. Такі буремні події, дуже важко. Мабуть, найважче випробування для нашого батальйону. Батальйон був ще не до кінця оснащений, не вистачало засобів спостереження, я вже не говорю про безпілотні системи, злагодженості такої не було й потрапили в саме пекло. Потім оговтались і дуже активно брали участь у звільненні Херсонщини".
Потім був Бахмут.
"Знову було важке випробовування. Потрапили в сам Бахмут, вже наприкінці Бахмутівської операції, скажімо так, на "крайніх" вулицях Бахмута. Останні півтора року я вийшов зі складу батальйону, але постійно на зв’язку, зідзвонюємось".
Нині, на думку бійця, Україні бракує єдності.
"Країна розділена на тих, хто за країну і на тих, хто за себе і свою кишеню. Якби вся країна мобілізувалася, не було б таких наслідків війни".
