У селі Веселівка Кропивницького району Кіровоградської області сільська рада за тиждень отримала звернення від шістьох пасічників про загибель бджіл. На аналіз їх не відправили, бо мають це зробити пасічники власним коштом. Вони причиною загибелі бджіл вважають отруєння.
Про це Суспільному розповів голова Веселівського старостату Михайло Безверхній.
Віктор Матвієнко має зареєстровану пасіку. Сказав, що бджоли почали помирати минулого тижня. Втратив шість сімей, залишилась одна.
"Робоча бджола пропала. Не встигаю дивитись. Я зараз служу, повернувся з зони бойових дій. Фермери не попереджали, що будуть обробляти поля".
Щоб встановити причину загибелі бджіл, пасічник має за власний рахунок відправити їх та зразки з полів до лабораторії.
" 15 тисяч гривень. У мене не такий об’єм пасіки, щоб зробити. Аби відновити шість сімей, то це 10 тисяч гривень треба. Це те саме, що я заплачу за аналізи".
Пасіка Миколи Голуба розташована на іншій вулиці. Офіційно у нього зареєстровані 100 бджолосімей. Минулого тижня вони теж почали помирати. Зі слів чоловіка, втратив найбільш продуктивних бджіл. Вважає, у липні вони могли потруїтися під час обробки місцевими фермерами полів.
"Вся бджола, яка може зараз літати, пропала. За моїми підрахунками, 70-80% дуже постраждали. Наш недоотриманий прибуток дуже значний. Немає мови про заробітки, мова про те, щоб зберегти пасіку на наступний рік".
За тиждень отримали звернення до сільради про отруєння бджіл від шістьох пасічників з 14 зареєстрованих. Відправляти на аналіз бджіл власним коштом вони відмовились, тому комісія не зібралася. Повідомлень про обробіток полів у громаді від фермарів не отримували, пояснив голова Веселівського старостинського округу Михайло Безверхній.
"До мене звернулися пасічники і повідомили, що є потрава бджіл на території. Хто це зробив, нам невідомо. Ми вже комісію організували, транспорт виділили. Потім пасічники поміркували: а чи виграємо ми, а чи відсудимо? Дійшло до того, сказали – давайте призупиняймося".
За його інформацією, у селі понад 70 людей мають землі в обробітку.
"Три основних фермери мають землю, а то – одноосібники. Мені доручили, щоб я повідомив всіх фермерів. Можливо це один хтось обробив, може одноосібник".
Суспільне поспілкувалось з агрономом одного з найбільших господарств у селі Віталієм Пасекою. З його слів, у липні жодного обробітку рослин не було.
"Ми вирощуємо переважно кукурудзу, соняшник, сою, інколи пшеницю. Процес обробки пестицидами відбувається у нічний час, з 20-21 вечора, і до 5-6 години ранку, до льоту бджіл. Пасічників попереджаємо, ще також старості говоримо. Обробляємо, щоб знищити бур’яни, від хвороб та шкідників. Соняшник у період цвітіння ми взагалі не обробляємо, бо це небезпечно".
При отруєннях загибель бджіл відбувається протягом доби, пояснив спеціаліст Держпродспоживслужби Анатолій Стойка. На лабораторний аналіз після загибелі бджіл є щонайбільше два дні.
"Сільська рада максимум протягом 24 години має скликати комісію і почати працювати, бо токсиканти, якими оброблялись поля, можуть розкладатися. Зразки треба відправити до лабораторій, якщо вони були відібрані, протягом однієї, двох діб не пізніше".
Анатолій Стойка пояснив, платити за проведення експертизи в науково-дослідних інститутах мають пасічники. Фермери повинні попередити місцеву владу про обробіток полів за три дні.
"Попередити всі селищні ради, які в радіусі 10 кілометрів від зони обробки. Якщо в паспорті на пасіку не вказана кількість бджолосімей, то при розгляді ситуації про загибель бджіл, їхня інформація до уваги братися не буде".
Микола Голуб витрачати гроші на експертизу не буде. Сказав, пасічники просять тих, хто винен у загибелі бджіл, відшкодувати збитки.
