Онкопацієнтам з Олександрійської громади Кіровоградської області, щоб отримати медичну допомогу, слід їхати за 80 кілометрів у Кропивницький. Місцевий онкологічний диспансер закрили 2023 року. Суспільне дізнавалось, чому заклад не працює та чи може він відновити роботу.
Історія закриття онкодиспансеру в Олександрії
Рішення про реорганізацію Олександрійського онкодиспансеру ухвалили 6 жовтня 2023 року на сесії Кіровоградської обласної ради, яка є засновником закладу. Далі – цитата з рішення, опублікованого на сайті ради.
"Припинити юридичну особу комунальне некомерційне підприємство "Олександрійський онкологічний диспансер" у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства "Олександрійська психіатрична лікарня".
Рішення ухвалили через те, що після початку медичної реформи онкодиспансер не зміг укласти контракт з Національною службою здоров’я (НСЗУ) на пакет послуг з онкології. Згідно з вимогами служби, щоб отримати фінансування, серед іншого, у штаті мало бути вісім лікарів, а їх було п’ятеро, сказав директор обласного департаменту охорони здоров’я Олег Рибальченко.
"Коли у них виникла ситуація, що НСЗУ перевірила кількість лікарів та виявила, що їх недостатньо, в них поступово зникали пакети. Відповідно, коли пакети повністю зникли, заклад не міг надавати допомогу повноцінно".
До серпня 2023 року Олександрійський онкодиспансер отримав від НСЗУ один мільйон 933 тисяч 877 гривень 28 копійок на надання медичних послуг за чотирма пакетами: "Хірургічна допомога", "Терапевтична допомога", "Амбулаторна допомога" та "Хірургія одного дня". У 2022 році фінансування становило вісім мільйонів 517 тисяч 276 гривень 50 копійок. Згідно з даними про кількість працівників та оплату праці зі звіту на 1 квітня 2023 року, в онкодиспансері було дев’ятеро лікарів та 18 працівників середнього медичного персоналу, а після перевірки з’ясували, що реальні цифри інші, пояснила заступниця директора Східного міжрегіонального департаменту НСЗУ Наталія Шуліка.
"Служба давала можливість виправити ситуацію: або зареєструвати персонал в електронній системі охорони здоров’я, або прийняти персонал. На кінець 2023 року вже було остаточно зрозуміло, що заклад не відповідає вимогам до хірургічного пакета з наявності персоналу. Йшлося про сестру медичну операційну, сестру медичну анестезіологічну, лікаря лікувальної фізкультури та спортивної медицини. Тобто декілька позицій було, згідно з якими заклад не відповідав вимогам до хірургічного пакета. Тож сформували претензію до закладу щодо повернення надмірно сплачених грошей – 329 тисяч 613 гривень 14 копійок".
Від голови ліквідаційної комісії отримали відповідь, що грошей немає, сказала Наталія Шуліка.
"Повідомили нам, що заклад перебуває у стані ліквідації. 5 грудня 2024 року ми направили позовну заяву до господарського суду щодо погашення цього боргу".
На обліку в Олександрійському онкодиспансері в останній рік його роботи перебували 17 тисяч людей. Щоб зберегти заклад та отримати фінансування за умовами НСЗУ, залучали лікарів з інших лікарень, розповів екскерівник закладу, а нині лікар-хірург приватної практики Олег Носов.
"НСЗУ чітко прописувала – лікарі або медичний персонал повинні бути за основним місцем роботи. Ми ж завжди когось з іншої лікарні на 0,25 ставки чи пів ставки працевлаштовували, і цього нам було достатньо. Та з реформуванням медицини це так не працює: немає спеціаліста, якого вони просять – немає оплати. Це одна з причин закриття. Та є ще одна, дуже важлива, причина. – застаріле обладнання. У нас випромінювач працював 15 років, хоча має працювати десять. У нас було чотири пакети, які не покривали наші потреби – ми не заробляли собі навіть на заробітну плату.
На думку Олега Носова, від закриття диспансеру програли всі, та передусім – пацієнти, бо тепер не мають можливості спостерігатись регулярно.
Нині онкопацієнти з Олександрійської громади мають їздити на лікування в обласний центр, сказала заступниця директора Східного міжрегіонального департаменту НСЗУ.
"Я розумію, що це додаткові витрати, та все ж це на користь пацієнта – в тому плані, що там потужна спеціалізована лікарня, яка може надавати таку допомогу і має наявну кількість фахівців".
Де на Кіровоградщині можна отримати комплексне лікування онкологічних захворювань
Згідно з медичною реформою, за рівнями надання медичної допомоги лікарні розділили на загальні, які надають первинну та вторинну меддопомогу в межах певних адміністративних районів, кластерні, тобто, багатопрофільні та спеціалізовані, які надають меддопомогу на рівні госпітального округу, а також надклас терні, які надають високоспеціалізовану меддопомогу населенню області.
В Олександрійському районі кластерною лікарнею є Олександрійська міська лікарня. Там жителі громади можуть пройти майже всі необхідні обстеження, розповів її керівник Віктор Приходько.
"Це лабораторні обстеження, інструментальні обстеження, рентгенографія, комп’ютерна томографія, ендоскопічні. Тобто обстеження, потрібні для встановлення діагнозу. Людина може звернутися до сімейного лікаря, пройти низку обстежень та отримати направлення, якщо це необхідно, для уточнення діагнозу й дообстежень до вузьких спеціалістів. І вже якщо встановлять підозру на пухлину, людину скеровують до обласного онкоцентру".
Надкластерним закладом у наданні комплексного лікування онкологічних захворювань в області є обласний онкоцентр у Кропивницькому, сказав директор обласного департаменту охорони здоров’я Олег Рибальченко.
"Всі жителі області променеву терапію отримують на обласному рівні, фактично в єдиному місці – в обласному онкологічному центрі. Так було завжди. Ми розуміємо, що навантаження існує, як і в усіх надкластерних закладах. Спеціалізована допомога достатньо стрімко розвивається, особливо в умовах дефіциту кадрів. На жаль, зараз наш онкоцентр має дуже багато пацієнтів. Крім того, область приймає багато пацієнтів з Херсонського, Миколаївського напрямків, зі східних регіонів".
Створення хіміотерапевтичного відділення у кластерній лікарні є можливим, якщо підготують відповідних лікарів, пояснив очільник департаменту.
"Лікарі-хіміотерапевти – дефіцит, як і багато інших спеціалістів в нашій області, тому при появі цих фахівців ця послуга може бути поза межами онкоцентру. До 2029 року це має бути в кожному кластерному закладі. Вимоги є обов’язковими для всіх кластерних закладів, і Олександрія – не виключення. Надкластер – один на область, в кластерах обов’язково мають бути ці послуги, вони мають час на створення цих умов. Усім керівникам кластерних закладів ми поставили завдання – у них мають надавати всі 26 груп послуг, які зараз є в НСЗУ. І вони поступово шукають фахівців та обладнання з різних напрямків".
У приміщенні колишнього онкодиспансеру в Олександрії до кінця року планують розмістити місцевий підрозділ центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
Думка пацієнтки олександрійського онкодиспансеру
Жителька олександрійської громади Надія Мазуренко була пацієнткою закритого онкодиспансеру.
"Тут лежали люди, була операційна, брали біопсію, були лікарі".
Про закриття онкодиспансеру в Олександрії, сказала, дізналась у грудні 2023 року, коли всі її сили були направлені на боротьбу з хворобою.
"Як мені стало трохи краще після операції, я почала знаходити двері, в які можна постукати, щоб відновити роботу диспансеру. Зверталась до депутатів наших місцевих".
З 2023 року в Олександрійській громаді немає ані онкодиспансеру, ані лікаря-онколога, але залишились пацієнти, які живуть в громаді. За них, сказала, й переживає.
"Болить мені за цих людей. Це в мене півтора року все гаразд, але в нас, онкохворих, є такий вираз – "поки гаразд". Щоб взяти направлення, мені треба записатись за місяць до того, та їхати у Кропивницький – місяць стояти в черзі, витрачатись на дорогу щоразу. Пенсіонерам це, фактично, не під силу. А якщо після операції ще й не все гаразд, то ще й їздити на додаткове лікування. Якщо це хіміотерапія – раз на 21 день їздити. В мене, наприклад, їх було три, а в людей і по 6-7 буває".
Жінка вважає, що має право лікуватись і обстежуватись там, де живе. Тому вона підтримує ідею створення відділення хіміотерапії в Олександрії. Це, з її слів, розвантажить обласний онкоцентр.
