У Добровеличківській громаді Кіровоградської області видобувати літій планують після того, як проведуть конкурс на розробку родовища, який нині готують. 17 червня міністерка економіки Юлія Свириденко на своїй сторінці у Facebook повідомила про те, що в уряді працюють над підготовкою конкурсу на розробку родовища літію Добра у Кіровоградській області. За її словами, до літію є інтерес приватних компаній і розробка родовища може стати першим проєктом у межах спільного інвестування з США. Суспільне розпитало плани і перспективи видобутку.
Громада про видобування літію
Дорога до родовища літієвих руд у Добровеличківській громаді лежить між полів кукурудзи, пшениці і соняшнику. Поклади літієвої руди — під полями, на ділянці понад тисяча сімсот гектарів. Довгий час цей об'єкт був засекречений, розповів голова громади Володимир Осієвський.
"У радянські часи були зроблені георозвідувальні роботице комплекс робіт та досліджень, спрямованих на геологічне вивчення надр Землі., але цей об’єкт був засекречений і тому ця точка Добра не була широковідома. Нині на сайті Мінекономіки, і служби екології та надр є наша точка. І вона перша у списку в угоді між Україною та США".
Розробка літієвого родовища сприятиме тому, що в селі, яке розташоване неподалік, залишатимуться люди, вважає місцевий житель Іван Кульчицький.
"Розмірковуємо, чи дороги у нас будуть, чи буде вода. Хотілося, щоб село розвивалось, щоб люди в село їхали, бо село практично вимирає, але з обстановкою в державі, як по нас б’ють російські війська, і невідомо чим, що ми можемо говорити за екологію. Чи у нас від літію погана екологія? Будуть видобувати – будемо бачити".
У селі Тернове нині проживають півтори сотні людей. П'ятнадцять років тому було втричі більше, розповів Анатолій Драпак. Він тоді очолював сільську раду.
"Вибори починалися – літій починали видобувати. Вибори закінчувалися, то літій наче переставав існувати. Хочемо, щоб у селі дорога була, школа, садок, щоб люди були. Нині у нас шестеро дітей, які ходять у садок і школу".
Якщо у громаді видобуватимуть літій, у селі гірше не стане, вважає місцевий житель Михайло Сирбу.
"Я вже років 15 вдома. Займаємося господарством: корови, телята, здаємо молоко, раніше ще по будівництвам можна було працювати, а нині стоїть все, роботи немає. Добре б було, щоб щось будувалось, щось рухалось в кращий бік".
Зі слів голови громади Володимира Осієвського, на початок розробки родовища чекають.
"Зацікавлені, щоб дана шахта була зареєстрована саме на нашій території. Щоб всі податки надходили в нашу громаду. І щоб це був замкнутий цикл виробництва. Тобто не просто у нас взяли руду і вивезли, а щоб її тут переробили у кінцевий продукт. Це ж і робочі місця й інфраструктура".
Поклади літію у Добровеличківській громаді
Поклади літію у Добровеличківській громаді знайшли у 90-х роках під час геологічної розвідки на пошук золота, алмазів і урану, розповів голова ради старійшин області Микола Сухомлин. Він тоді обіймав посаду першого заступника голови облвиконкому.
Експедиція з 1991 по 2001 рік проводила пошукові роботи у Добровеличківському районі, нині Голованівському.
"Бурили свердловини на глибину 300-500 метрів, перші свердловини були на відстані 700 метрів, один від одного, другі – 500, треті – 300, а тоді, коли ми побачили, що це родовище рідкісноземельних елементів, тоді геологи отримали завдання бурити сітку 50 на 50 метрів".
Пошукові роботи тривали, поки держава фінансувала.
"Подавали ми всі зразки, що надавали геологи, у лабораторію. Літію було від 0,9 до 1,4 грама на тонну руди. Це середній показник".
Зі слів Миколи Сухомлина, руди ділянки Добра особливі, тому що окрім літію, містять інші рідкісноземельні елементи.
"Добрянське родовище – унікальне в Україні. І таких у світі майже немає. Разом з літієм почали знаходити і інші рідкоземельні елементи – скандій, телур, ніобій, берилій, прояви титана і урану, тантал – це наша оборонна промисловість, використовується в металургії. При отриманні сплавів і різного медичного обладнання".
Пояснив, при розпаді урану теж утворюється ніобій, але речовина називається неомакс.
"З неомакса на ядерних реакторах, коли ми отримуємо, а отримуємо ми сотні тонн, можна виготовляти електрифікований інструмент – тобто, мікродвигуни. Якщо ми робимо двигуни зі сталі, то вони як стаканчик стограмовий, а якщо ми будемо робити з неомакса, то він буде величиною, як гривнева монета".
Попит на літій у світі зростає, як і ціна, яка нині є 24 тисяч доларів США за тонну. Літій використовують для виробництва акумуляторів для смартфонів, ноутбуків і електроавтомобілів, у аерокосмічній, ядерній, хімічній промисловості. Перед розробкою родовища на Кіровоградщині проводитимуть низку експертиз, сказав голова ради старійшин.
"Перше завдання перед хіміками, технологами — яку схему запропонувати для вилучення літію, танталу, рубідію, інших рідкісноземельних елементів. У цьому буде вся складність – укладати договори, везти туди лабораторію, щоб вони визначили, яка буде майбутня технологія вилучення рідкісноземельних елементів. Тоді вже на другий план вступить економіка – у що нам обійдеться. Іноземні інвестори спитають, яка технологія, а ми на це питання, поки, відповіді не маємо. Видобуток рідкісноземельних елементів пов'язаний з ризиками навколишнього природного середовища, треба проводити дуже ретельну експертну оцінку, уважно вислуховувати те, що будуть пропонувати і проєктувати інвестори".
Родовище літієвих руд Добра – перше, але не єдине, яке зацікавить міжнародних інвесторів, вважає Микола Сухомлин.
"Секрет в тому, що Кіровоградська область розташована на території Українського кристалічного щита. А Український кристалічний щит має у своєму середовищі майже всю періодичну систему Менделєєва".
Найбільші поклади літію у Європі
У Кіровоградській області містяться найбільші поклади літію у Європі, але щоб визначити, які саме, треба додаткові дослідження. А саме, уточнити геологічну будову і правильно порахувати запаси за міжнародними категоріями, розповіла докторка геологічних наук інституту національної академії наук Олена Ремезова.
"Не до кінця зроблена оцінка цих запасів, і все це робиться за старими радянськими критеріями, які не дуже зрозумілі іноземцям. Тому попередньо можна сказати, що цей об’єкт навіть більший, ніж Полохівка. Цікавий тим, що комплексний – є тантал, ніобій, рубідій. Ці запаси вивчені недостатньо".
За інформацією Олени Ремезової, після проведення конкурсу одним з етапів перед розробкою родовища є вивчення впливу на довкілля майбутнього видобутку руди. Щоб жителі громади розуміли ризики, один з яких, наприклад, зменшення кількості води. Її жителі села Тернове споживають зі свердловин і колодязів.
За даними голови ради старійшин області Миколи Сухомлина, на території Кіровоградщини є 339 родовищ корисних копалин. Розробляються третина, решта — законсервовані, нерозвідані або з непідтвердженими запасами корисних копалин.
Що відомо про підписання угоди про надра
Угоду про створення інвестиційного фонду відбудови та партнерство у сфері критичних корисних копалин Україна і США підписали в ніч на 1 травня. За умовами угоди про надра, яка стосується 57 мінералів, фонд є спільною ініціативою двох держав із рівним розподілом участі — 50/50. Гроші фонду інвестуватимуться виключно в Україну — у видобуток корисних копалин, нафту, газ, інфраструктурні та переробні проєкти. При цьому повний контроль над надрами і право визначати умови використання національних ресурсів залишається за Україною.
На запити Суспільного до Міністерства економіки і державної служби надр і геології щодо роботи з підготовки до конкурсу на розробку родовища літію "Добра", яке відправили 23 і 25 червня, відповідей поки не отримали.
Згідно з законом "Про доступ до публічної інформації", відповідь на інформаційний запит мають надати не пізніше п'яти робочих днів з дня його отримання. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду можуть продовжити до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
