У музеї мистецтв, що у Кропивницькому, відкрили восьму персональну виставку Дмитра Скорейка, яка має назву "І на оновленій землі врага не буде, супостата". Художник – ветеран російсько-української війни, демобілізувався два місяці тому. Половину з 24 представлених на виставці робіт показав вперше.
Про це автор розповів Суспільному.
Серед картин є перша повноцінна робота, написана після демобілізації, яка називається "Берегиня".
"Українська берегиня в нас озброєна, у вишитій сорочці. На ній берці – дружина підказала, що потрібна сучасна деталь".
Зі слів художника, для виставки відібрав роботи, написані з 2004 року. Серед них – "Покрова Третього полку" та "Герої не вмирають". Їх створив у 2014 році, на початку російсько-української війни. Другу картину написав в лютому, за один вечір, під час розстрілів учасників Революції Гідності на вулиці Інститутська в Києві.
Є також серія робіт про козаків.
"Тут козацька історія, історія антитерористичної операції, сучасна війна та українська міфологія, слов’янська міфічно-казкова".
"На війні писати картини не було часу"
До Збройних сил України Дмитра мобілізували навесні 2023 року. Після навчально-тренувального центру він потрапив в інженерно-саперні війська.
"А далі Куп'янськ, 14 окрема механізована бригада. Два роки відпрацювали – до моменту, коли мої парамедики сказали, що мені, мабуть, вже досить, бо далі, сказали, розсиплюсь. Більше доводилося мінувати на ураження – такої роботи було більше, бо тривали активні бойові дії".
Під час служби не було коли писати картини, сказав художник.
"Можна було в зошиті ручкою щось накидати, начеркати якісь ескізи, якісь задумки, якісь ідеї".
Дружину Дмитро називає музою й помічницею. Валентині, з її слів, подобаються всі роботи чоловіка, виділити якусь одну важко.
"У нас тандем. Ми робимо разом, ми придумуємо сюжети, ми придумуємо, в якій рамі буде картина, що там буде зображено".
Коли чекала чоловіка з війни, з'явилось перше сиве волосся, розповіла Валентина Скорейко.
"Це дуже важко. Робота сапера дуже важка й відповідальна. Вони – нічні працівники. І поки він не прийде, поки не відправить мені плюсика в сигнал – я так чекала того плюсика, словами не передати".
Дмитру — 51 рік, 35 з них він пише картини. За цей час, порахував, створив понад пів тисячі робіт. Картину "Козак Голота" подарував музею мистецтв, де його виставка триватиме три тижні.
