Рідні й побратими спецпризначенця з Кропивницького Ігоря Замоцького у річницю його загибелі піднялися на Говерлу. Це мріяв зробити захисник, але не встиг. Ігор загинув 8 червня 2023 року на Донеччині у віці 25 років. Під час штурму він прикрив собою побратимів, врятувавши їхні життя. Рідні й друзі здійснили подорож на честь захисника 4 червня.
Про це Суспільному 8 червня розповіла мама військового Тетяна Замоцька.
З її слів, Ігор мав таку мрію з дитинства, відколи вони родиною відпочивали в селищі Солотвине на Закарпатті.
"Батько його підняв на підвіконня й каже: "Дивись, он видно верхівку гори". Назва гори — Говерла. А Ігор: "Я хочу на Говерлу, я хочу на Говерлу". І батько йому пообіцяв: "Синку, коли підростеш, ти обов'язково піднімешся і, це буде твоя вершина". Коли він підріс і став на захист України, ця мрія в нього залишилась".
За два чи три дні до загибелі Ігор згадав про Говерлу. Побратим розповів, що вони мали йти на бойове завдання, Ігор запропонував після цього взяти відпустку й поїхати на декілька днів з подругами в гори. Але ця мрія залишилася нездійснена. Тому за Ігоря вирішили піднятися рідні (мама, тітка, сестра), побратими й друзі.
"Це все було дуже емоційно. Здавалося, що Ігор з нами постійно був поруч. Дорогою постійно траплялися якісь знаки. Спочатку я знайшла літеру "З" на землі (початок прізвища Замоцький). Потім, коли ми втомилися в дорозі, з'явилася пташка, яка цвірінчала і літала колами, наче нас закликала: "Ідіть далі. Не здавайтесь". Цього дня мав бути дощ, але з'явилося ясне сонце серед хмарин і вітер затих в одну мить. І я перша побачила на горі серце зі снігу", — розповіла мама військового.
За її словами, на верхівці встановили прапор зі стрічками, на яких написали те, що не встигли сказати за життя. Також розмістили пам’ятну табличку з к'юар-кодом. Якщо по ньому перейти, то можна прочитати інформацію про захисника.
"Коли я сиділа на вершині, був ще один знак. Я думала про синочка, як мені без нього важко, як я його хочу обійняти, і до мене підійшов собачка. Він ліг біля мене й дивився вдалину туди, куди і я. А потім, коли ми збиралися спускатися, я знайшла серце з каменю. Ви ж розумієте, що навіть якщо хочеш знайти щось подібне, то не знайдеш, а воно мені попалося. Це ніби Ігор мені віддячив і сказав: "Мамочко, я тебе дуже люблю". Я безмежно щаслива, що разом ми могли здійснити цю його мрію з тими, хто Ігоря любив і пам'ятає його і кого Ігор любив і поважав. Тепер Ігор назавжди з нами, на самій вершині нашої України".
Зі слів мами, також пам'ять сина рідні й побратими вшанували 8 червня, зустрівшись біля його могили у Кропивницькому.
Хто такий Ігор Замоцький
Ігор Замоцький народився 26 липня 1997 року у Кропивницькому, закінчив місцеву школу №26 та Центральноукраїнський національний технічний університет.
З жовтня 2016 року служив за контрактом у лавах військ спеціального призначення, брав участь у боях на сході України. Під час повномасштабного вторгнення служив на посаді старшого оператора групи спеціального призначення. Загинув 8 червня 2023 року біля селища Благодатне на Донеччині у віці 25 років.
Ігоря Замоцького поховали 16 червня 2023 року на Алеї слави Далекосхідного кладовища у Кропивницькому.
У 2023 році Тетяна Замоцька створила петицію на сайті президента з проханням надати сину звання "Герой України". Вона набрала необхідні для її розгляду 25 тисяч голосів. У 2024 році у вересні Указом президента Ігорю Замоцькому посмертно надали звання "Герой України".
Окрім звання Героя, військовий має ордени "За мужність" II й III ступенів та медаль "За військову службу Україні".
2 червня 2025 року в Кропивницькому відкрили меморіальну дошку на честь Ігоря Замоцького. Її встановили на будинку, який розташований на перехресті вулиць Велика Перспективна та перейменованій Єгорова на честь бійця — вулиці Ігоря Замоцького.
Підписуйтесь на Суспільне Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok.
