27 травня на Далекосхідному кладовищі у Кропивницькому попрощалися із загиблими на російсько-українській війні 32-річним Романом Конограєм та 46-річним Сергієм Гриньком.
Про це повідомив кореспондент Суспільного.
Дорогою на кладовище траурний кортеж зупинився біля площі Героїв Майдану перед загальнонаціональною хвилиною мовчання.
Про бійців під час прощання розповіла заступниця начальниці міського управління культури Неля Чорна.
За її інформацією, Роман Конограй із позивним "Кіндер" народився 16 серпня 1992 року в Кропивницькому. Навчався у гімназії № 9, нині – Ліцей природничих наук. У 2011 році закінчив Кропивницький інженерний фаховий коледж Центральноукраїнського національного технічного університету, де здобув кваліфікацію техніка з обслуговування комп’ютерних систем та мереж.
Працював у Кіровоградському інституті землеустрою й одночасно навчався заочно у Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського, де у 2017 році він здобув кваліфікацію інженера з землеустрою та кадастру.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Роман Конограй доєднався до територіальної оборони Кропивницького. З вересня 2024 року захищав Україну у складі 71-ї окремої єгерської бригади й служив розвідником-санітаром розвідувальної групи спецпризначення.
Роман Конограй з 2024 року вважався зниклим безвісти. У травні 2025 року загибель військового підтвердила ДНК-екпертиза. Загинув він 20 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Трудове Донецької області.
У бійця залишилась дружина, чотирирічний син Михайлик, мама, тато й сестра.
Сергій Гринько, за даними Нелі Чорної, народився 22 жовтня 1978 року в Херсоні. Після чого його родина переїхала до міста Покровська Донецької області. Навчався Сергій 2 місцевій школі № 7, а у 1996 році закінчив професійно-технічне училище та здобув професію "Токаря". Десять років боєць працював за професію на приватному підприємстві.
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Сергій Гринько разом з дружиною займались волонтерською діяльністю. Допомагали військовим, цивільним й всім, хто цього потребував. Восени 2024 року родина Сергія Гринька евакуювалася з Покровська до Кропивницького.
У січні 2025 року боєць доєднався до лав Збройних Сил України. Служив номером обслуги гранатометного відділення штурмового батальйону на Сумському напрямку.
Сергій Гринько загинув 13 травня 2025 року в районі села Павлівка Сумської області під бойового завдання. У нього залишились дружина, дві доньки, мама, тато та сестра.
Поховали військових на Алеї Слави.
Підписуйтесь на Суспільне Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok.
