Військовий 36-бригади морської піхоти Роман Дячук з Кіровоградщини за понад три роки, та за місяць після звільнення з російського полону, вперше зустрівся з батьком. Боєць приїхав на лікування у Кропивницький. Тут йому зробили операцію – видалили осколок, який пошкодив руку під час оборони Маріуполя. Своїми емоціями батько та син поділилися з Суспільним.
Морський піхотинець Роман Дячук проживає в селі Інгульське Устинівської громади на Кіровоградщині. У Кропивницькому він на лікуванні. Сюди, щоб побачити сина вперше за понад три роки, поки він був у полоні, приїхав батько військового Денис Дячук.
"Духовно ми були разом. Я думав про нього, він думав про нас. Зв'язок був. Коли синові було дуже боляче, дружина це все відчувала. Мати є мати".
З 2021 року Роман воював у Маріуполі й там у 2022 році потрапив у полон. На той момент йому було 19 років. Зі слів військового, воювати хотів з 18 років.
"Мене відмовляли, казали, навіщо це тобі. А мені було 18 років, молодий хлопець. Я бачив у цьому перспективи, психологічно загартовувався, мені подобалось. Якби можна було піти служити в 16 років, то пішов би і в 16".
Захисника звільнили з полону під час обміну військовополоненими 19 квітня 2025 року, коли в Україну повернулись 277 воїнів.
У кропивницькій лікарні Роману зробили операцію після осколкового поранення, яке він отримав три роки тому.
"Я 19 травня тільки приїхав у Кропивницький на реабілітацію, перевівся з Вінницького шпиталю. Радий, що повернувся, це моє рідне місце. У мене багато емоцій: побачив свою сім’ю, навіть просто зелене листя багато що дає".
У Кропивницькому пройшов площею Героїв Майдану зі світлинами загиблих на війні кропивничан. Вважає, шанувати потрібно пам’ять кожного.
"Востаннє я приїжджав на рідну землю перед повномасштабним вторгненням, у 2022 році. Бачу, що з того часу багато чого змінилося – ставлення людей до захисників. Я бачу ці алеї, повагу до загиблих військових. Мій старший брат теж загинув на війні. Я ріс з ним, він моя гордість".
Виховували у синів любов до України, сказав Денис Дячук. Він сам брав участь в Революції Гідності, у 2014 році пішов до війська добровольцем.
"Ми навчали любити Україну, любити свою батьківщину. Він знає, чому пішов служити. І це дуже важливо, знати за що ти воюєш".
Про умови та тортури у колоніях, де перебував, Роман Дячук поки розповідати не хоче й попросив не показувати його обличчя. Сказав, про все розкаже згодом.
"Звільнення сталось раптово. Нас зібрали, провели технічний медичний огляд та повідомили, що готується обмін. Такі драйвові тоді були емоції. Адже сказати людині, яку утримували в неволі, над якою знущалися, яка мріяла повернутися додому...це треба розуміти. Наразі я хочу підзабути те, що було".
Роман розповів, що три роки, поки був у полоні, зберігав монету, бо на ній був герб України. Її місце зберігання нині тримає в таємниці.
Що відомо про обмін полоненими 19 квітня 2025 року
19 квітня 2025 року з російського полону повернулися 277 захисників. За словами президента, це воїни Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної спеціальної служби транспорту та прикордонники. Вони захищали Маріуполь та інші напрямки на Донеччині, Херсонщину, Запоріжжя, Луганщину
Підписуйтесь на Суспільне Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp та Viber.
