Родина із села Бугове Гайворонської громади Голованівського району, що на Кіровоградщині, вирощує горіховий сад, що налічує 980 дерев. Це пеканГоріх з родини волоських, батьківщиною якого є Північна Америка., мигдаль, фундук та волоський горіх. Перші 40 саджанців вони купили у 2022 році за грантові гроші. Крім вирощування горіхів, займаються виробництвом пелетівПаливні гранули, пелети – це вид біопалива, яке виробляють із деревних чи сільськогосподарських залишків. зі шкарлупи.
Про це Суспільному розповіла співвласниця горіхового саду Ольга Кадікова.
За її словами, до створення саду вона майже девʼять років працювала в компанії, яка займається торгівлею, після чого вийшла заміж, пішла в декретну відпустку й народила двох доньок.
"Почала в декреті себе шукати. Займалась олійним живописом, бо мріяла про це з дитинства. Займалась фотографією, відкрила власну справу, робила комерційні знімання, предметні та сімейні фотосесії. Вже ближче до пандемії коронавірусу ми з родиною придбали обладнання для перероблення волоського горіха, тому що на Кіровоградщині живуть батьки чоловіка й у них ростуть волоські горіхи".
Ідея створити горіховий сад в Ольги виникла після перероблення волоських горіхів.
"Мені було цікаво поекспериментувати, зробити щось незвичайне. Ця ідея була на поверхні, адже коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, ми з чоловіком та двома дітьми виїхали з Київщини. Взяли піаніно, наших тварин й поїхали в село до батьків чоловіка. Ми мали ділянку 80 соток, де була засіяна люцерна для домашніх тварин".
Зі слів жінки, 23 лютого 2022 року вона мала брати участь у проєкті, де навчали писати бізнес-план. Після відновлення їхньої роботи поїхала на навчання з ідеєю горіхового саду.
"Логічним продовженням горіхового перероблення став горіховий сад. Я написала бізнес-план, хоча менториЛюдина, що самостійно встановлює інтенсивність та напрямок навчання. казали, що на саджанці нікому не дають гранти, але я отримала. Це було 500 канадських доларів. Цього мені вистачило на 40 перших дерев пекана".
Ольга Кадікова розповіла, що пекани обрала через клімат, ціну й популярність горіха.
"Це була така новинка в нашому регіоні. Вивчила його користь та зрозуміла, що це суперфудЦе продукти переважно рослинного походження, а також деякі рибні та молочні продукти, концентрація корисних речовин в яких дуже велика.".
Після пеканів, сказала, висадили фундуки й мигдалі.
"З пеканом є певні ризики — вони можуть не прокинутись. Ще, виявилось, що його дуже люблять миші. Цьогоріч в нас пропала третина пеканів, бо польові миші погризли їхні корені. Будемо цієї осені досаджувати їх".
За прогнозами співвласниці саду, прибутки з горіхів можуть бути через 5-10 років, залежно від культури.
"Поки це тільки хобі. Тобто це інвестиції й вкладення часу, грошей та ресурсів. Це теж треба розуміти".
Нині Ольга з родиною живе на Київщині, за садом доглядають батьки чоловіка.
"Ми раз на місяць приїжджаємо на ділянку, передивляємося стратегії, створюємо плани на майбутній місяць, пів року, рік. Узгоджуємо це все з батьками. Якщо буде можливість, будемо розширюватись, але не в плодові дерева. Хочемо сфокусуватись на одній культурі".
Ольга Кадікова розказала, що крім вирощування горіхового саду, виробляють пелети зі шкаралупи волоського горіха.
"Ідея виникла через здорожчення енергоносіїв й через те, що в нас була ця сировина. Бачила, що батьки чоловіка використовували шкарлупу як паливо у своєму господарстві, тому вирішила все це гарно запакувати й створити такий продукт".
На думку співвласниці саду, потрібно вірити в себе та знаходити спільноти, де тебе зможуть підтримати чи допомогти.
