23-річний Володимир Горбунов із Кам’янця-Подільського, завершивши шість місяців строкової служби у лютому 2022 року, підписав контракт із Національною гвардією України. Виконуючи свій обов’язок, він разом із правоохоронцями забезпечував громадський порядок у рідному місті. Навесні 2024 року долучився до резервної роти, сформованої для участі в бойових діях, і вирушив на передову, щоб захищати Батьківщину на Донеччині.
Про це Суспільному розповів військовослужбовець Володимир Горбунов.
За словами Володимира, поблизу населеного пункту Нью-Йорк на Донеччині він "насипає" з американського станкового гранатомету. У ті моменти російські військові перебували зліва, справа та попереду.
"Ми вели вогонь із цієї позиції, фактично заходячи з тилу та завдаючи ударів їм у спину під час їхніх спроб штурмувати наші рубежі. Постійно працювали дрони-камікадзе та FPV-дрони, які завдавали влучних ударів. Сидиш і чекаєш, чуючи, як скиди падають і вибухають. У такі моменти ти вже нічого не можеш змінити".
Воїн жартома розповів, що його телефон також є учасником бойових дій.
"Ми бігли, коли раптово вдарив постріл із СПГ. Осколки, як я зрозумів, зрикошетили від дерева і втратили свою швидкість. Я продовжую бігти, як раптом відчуваю удар у ногу. Трохи присів від несподіванки, дивлюся — штани пробиті, але уламок влучив у задню кришку телефону. Як не дивно, телефон витримав удар: корпус трохи пошкоджений, але він врятував мене від поранення".
Володимир розповів, що в одному з боїв на нас йшли три ворожі БТР-ри с піхотою.
"Вони буквально напаковані російськими солдатами. Щойно я взяв одного в приціл, як у цей момент він підривається на міні. У приціл чітко бачу, як його підкидає, перевертає, а БТР розлітається на шматки. Слідом рухаються ще два БТРи. Я швидко вистрибую, знову беру приціл і вони, побачивши небезпеку, різко розвертаються й тікають. У такі моменти усвідомлюєш, що будь-яка помилка може коштувати життя — твого власного чи твоїх побратимів. Кожна дія має бути бездоганною".
Військовослужбовець пригадав, що були і кумедні моменти.
"Лише повертаю тепловізор і прямо на екрані з’являється величезна котяча морда. Я від несподіванки падаю на мішки, де відпочивав побратим. Він прокидається і запитує: "Що сталося?", а я сміючись відповідаю: "Кота побачив."

Володимир розповів, що під час однієї з дронових атак молився кілька годин.
"Мотузочок — мій оберіг. Єдине, на що я молився дві, майже три години. Сидів біля кулемета, згорнувшись у клубок, і слухав ці скиди: один за одним, скид, скид, скид. Ти не можеш нічого зробити. Не побіжиш, бо кожен рух може стати останнім. Вони спостерігали за нами згори, дрони підлітали зовсім близько, придивлялися, майже впритул. Найбільша помилка — подивитися на дрон. Якщо я в мультикамі, то ще можу зливатися з місцевістю, але варто підняти обличчя і ти одразу себе видаєш".
За словами Володимира Горбунова, ту позицію, за словами воїна, утримували протягом семи діб. Всього через дві години після їхнього виходу туди влучив КАБ. Повернувшись із бойових завдань на ротацію, Володимир Горбунов продовжує службу в Хмельницькій військовій частині Національної гвардії.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.