Сьогодні, 6 листопада у Свято-Георгіївському храмі Хмельницького попрощалися із двома захисниками – 47-річним Богданом Грищуком і 42-річним Василем Петруком.
Попрощатися з 47-річним хмельничанином Богданом Грищуком прийшли його близькі та рідні. За словами колишньої колеги загиблого Олени, він пішов воювати у перший день повномасштабного вторгнення.
"Воював в 14-му році в АТО. З початком війни вступив до лав ЗСУ".
Зі слів Олени, у цивільному житті був провідним метрологом.
"Багато років працював в "Хмельницькстандартметрологія". Був дуже веселий хлопець та товариський".
Олена розповіла, що Богдан любив тварин та мав домашнього улюбленця.
"Вдома мав котика і дуже його любив. Богдан був доброю, хорошою, чесною, відповідальною людиною".
Зі слів Сергія Голубничого — друга загиблого, Богдан служив у 33-й ОМБр.
"Спочатку служив у Хмельницькому, але був переведений в механізовану бригаду".
За його словами, Богдан загинув на Запорізькому напрямку 31 жовтня цього року. У нього залишилися батьки та дружина. Поховали воїна на Алеї Слави.
Другий захисник, з яким цього дня попрощалися у тому ж храмі, 42-річний Василь Петрук, служив у 87 окремому аеромобільному батальйоні, — розповів його однокласник Андрій.
"Як людина золотий був чоловік. Коли мав вільну хвилину і комусь щось було потрібно, він не міг не допомогти".
Зі слів однокласниці Інни Глігенко, Василь в школі любив навчатися.
"Василь був працьовитий, старанний, добрий та відповідальний. Не встиг одружитися та завести сім’ю. Дуже нам всім шкода, весь будинок плаче".
Сусідка Валентина Кирилюк розповіла, що Василь був дуже близьким із мамою.
"Дуже він любив маму. Жив з нею останній час, а батько помер рік тому. Виріс на наших очах. Дуже хороша дитина. Ніколи нікому поганого слова не сказав. Завжди був привітний".
За її словами, Василь Петрук загинув 1 листопада цього року в Курській області. У Василя залишилася мати, старша сестра і молодший брат.
Поховали воїна на кладовищі у мікрорайоні Ружична.
