Дворазовий призер Ігор нескорених у Німеччині — "Invictus Germany" — підполковник Віктор Шинкарук повернувся додому. Тепер чоловік готується до змагань із кросфіту в Хмельницькому.
У якому режимі працює, і як спорт допомагає реабілітуватися йому після травми — в матеріалі Суспільне Хмельницький.
Старший викладач кафедри фізичного виховання та спорту Національної академії держприкордонслужби України, підполковник Віктор Шинкарук повернувся додому з двома медалями з міжнародних змагань для поранених бійців "Invictus Germany" — Ігри нескорених, які вихідними відбулися в Дюссельдорфі. Понад сотню учасників із восьми країн світу, розповів, виборювали там першість у веслуванні, велоспорті, волейболі та тенісу.
"Я заявився на два види спорту: веслування на тренажері й волейбол сидячи. У процесі змагань так захопився, що попросив додатково заявити мене ще на змагання з велобайку — 20 хвилин на велосипеді. І якраз ця дистанція стала для мене найвдалішою, де я виборов друге місце".
Єдиний із 18 українців представник від Хмельниччини — Віктор Шинкарук — також став третім у веслуванні на тренажері. Участь у подібних стартах бере з 2017 року. Травму отримав на Луганщині у 2014 під час АТО.
"Отримав осколкове поранення ноги, одразу відвезли в госпіталь, там дістали осколок, прооперували й почався довгий шлях відновлення".
Найбільшим здобутком за ці роки військовий називає виступ на світових Іграх нескорених в Австралії-2018: "Здобув срібло на дистанції 50 метрів брасом. Після цього почав ще більше займатися, хоча я знав, що більше до складу збірної не попаду. Тобто, якщо я вже був там, то в наступні роки до складу команди не потраплю".
Зараз військовослужбовець готується до змагань із кросфіту в Хмельницькому на місцевому стадіоні. З трибун його підтримує дружина з дітьми.
"Вони мене надихають. Я, відповідно, хочу бути прикладом для дітей, щоб вони, можливо, не йшли моїм шляхом, та по життю займалися і дружили зі спортом. В Австралію я поїхав з дружиною, підтримка була дуже потужна. Все життя зі спортом і з родиною воно не роздільне".
Дружина Віктора Шинкарука Катерина розповіла, що завжди вболіває за чоловіка: "Підтримую, кажу, що пишаюся, кажу, що він — молодець, що я в нього вірила, і що так і буде".
Перейняв захоплення батька старший син Тимофій: "Я добре ставлюся до спорту, тато навчив мене добре плавати, навіть був на деяких дитячих змаганнях, мені подобається це".
Практикує Віктор Шинкарук і спільні з синами пробіжки та розповів в якому режимі тренується: "Якщо я готуюся під певний старт, то це щоденна підготовка, можливо, навіть, два тренування в день. Якщо після старту, наприклад, зимовий період там, де найближчі змагання через пів року, то займаюся два-три рази на тиждень".
Перемога, ділиться Віктор Шинкарук, для нього не головне. Своїм прикладом хоче залучати поранених військовослужбовців до занять спортом.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
