У 19 років хмельничанин Назар Швидюк добровольцем долучився до лав Збройних сил України. Він був командиром відділення у 24 окремій механізованій бригаді імені короля Данила. Брав участь у бойових діях на Донеччині. У Бахмуті отримав важкі кульові поранення.
Про свій бойовий шлях воїн розповів Суспільне Хмельницький.
Назар Швидюк зазначив, у перший день повномасштабного вторгнення вдома зібралися на родинну раду.
"Зранку 28 лютого виїхали у ТЦК і добровільно мобілізувались. Мене хотіли лишити, бо був наймолодший, а я сказав, що поїду зі всіма. З однієї сім’ї нас було 12 чоловіків".
Воїн розповів, 2020 року закінчив Кам’янець-Подільський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою Хмельницької області, тому мав базовий військовий вишкіл. 2022 року навчався на другому курсі Львівського національного університету імені Івана Франка.
"Я знав, як розібрати автомат, як стріляти. Були чоловіки, які не служили й навіть цього не вміли. Думав, чим я гірший, мав перевагу, що молодший".
За словами Назара Швидюка, у 24 окремій механізованій бригаді імені короля Данила був кулеметником. Перші бойові зіткнення відбулися при штурмі населеного пункту Курдюмівка Донецької області. Тоді довелося тримати оборону з 1 по 6 грудня 2022 року.
"Я, як кулеметник, прикривав хлопців. Ми цілий день йшли до позицій. Втомився тоді не реально, ніс на собі приблизно 50 кілограмів. Під час першого бою ми не знали, що робити. Спочатку нам сказали, що ми на день, потім дізнався, що три дні нас вважали зниклими безвісти. Ми відбили частину посадки, закріпилися там. Не було зв’язку, їжі й води. В останній день нам привезли пляшки води по 300 грамів на двох. Тоді був сильний мороз".
Захисник розповів, у лютому 2023 року його призначили командиром відділення, через місяць разом з побратимами зайшли у Бахмут.
"14 березня ми виїхали на позиції. Я запам’ятав цю дату, бо в мами був день народження. Сказав хлопцям, що мені не можна вмирати, в мами ювілей — 45 років. У перший день по нас сильно гатили".
Назар Швидюк зазначив, був поранений 23 квітня 2023 року. Свідомість не втратив, намагався самостійно дістатися українських позицій.
"Я вийшов з-за будинку і почув "чергу", зрозумів, куля прилетіла мені в голову. Вона пройшла через вухо і вийшла позаду через голову. Вже назад я біг і по мені знову була "черга". Куля пройшло попри бронижелет, вийшла через плече. У мене були розірвані м'язи, відчув це одразу".
Воїн зазначив, 500 метрів до евакуації дійшов самостійно. Йому зробили операцію. Упродовж трьох місяців проходив реабілітацію. У травні 2024 року звільнився в запас через III групу інвалідності.
"На жаль, фізично я ніяк не можу працювати. Ззовні рука працює, а важкого нічого не можу підіймати".
За словами Назара Швидюка, в Україні наразі не може знайти роботу, тому з нареченою планує виїхати за кордон. За час повномасштабного вторгнення він закінчив факультет міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
