Сьогодні, 23 лютого, у Хмельницькому попрощалися з двома загиблими воїнами: 53-річним Андрієм Войноловичем та 48-річним Сергієм Кіндзерським. Обох воїнів поховали на Алеї слави у Хмельницькому.
Про це розповіла кореспондентка Суспільне Хмельницький Наталя Сідова.
У Хмельницькій міській ритуальній службі зібралися рідні, знайомі, друзі й інші містяни аби попрощатися із загиблим прикордонником, 53-річним Андрієм Войноловичем. Він загинув 17 лютого на Луганщині, розповідає його тітка Яніна Думанська.
"Патріотизм у нього був на першому місті. У нього зачіска, оцей "оселедець" був. Жовто-блакитна стрічка усюди пов’язана обов’язково з 2014 року", — сказала Яніна Думанська.
За її словами, Андрій Войнолович у цивільному житті змінив кілька спеціальностей — був і охоронцем, і працював з кіньми. Повістку отримав у травні 2023 року.
"Ми думали, як піде він на комісію, то його не візьмуть, тому що у нього хвора печінка, з дитинства. Він пішов і сказав: "Я йду". І все", — говорить тітка загиблого.
Знав з дитинства Андрія Войноловича його друг Андрій. Чоловік каже: "Ми з чотирьох років дружили, він до мене ходив в гості, я — до нього. Він жив на п’ятому поверсі, я — на дев’ятому. І вся юність, все дитинство, після армії ми дружили, спілкувалися".
За словами друга, востаннє він бачився з Андрієм Войноловичем у грудні, коли він приїжджав додому у відпустку: "На десять діб приїжджав, ми спілкувалися. Він дуже просив, щоб я за батьком подивився, бо він фізично майже не виходить з квартири. 16 лютого я з ним спілкувався, він каже: "Все, йдемо". Ніхто нічого не думав. А вже в неділю мені подзвонили й сказали, що його дроном вбило".
Андрій Войнолович власну сім’ю мав давно, каже його тітка Яніна Думанська: "Він розлучений. І він однолюб, до цієї пори він любив свою колишню дружину і завжди згадував її, по-доброму згадував. Але не вийшло в них життя. Дітей немає, було б кому його пам’ятати. Але, допоки ми живі, ми пам’ятаємо".
У Свято-Георгіївському храмі сьогодні попрощалися із 48-річним воїном Сергієм Кіндзерським. Він загинув 17 лютого на Донеччині, розповіла сусідка і подруга сина загиблого Діана Шейкіна. З її слів, Сергій Кіндзерський прослужив кілька місяців.
"Він був дуже доброю людиною. І дуже шкода, що так сталося. Спочатку він робив взуття, клеїв і шив взуття на заводі. Він міг все робити руками, але його забрали", — розповіла Діана Шейкіна.
У Сергія Кіндзерського залишились син та дружина, каже знайома загиблого Ніна Медведчук. Жінка розповіла, якою він був людиною: "Дуже доброю, веселою, товариською, батько хороший був, чоловік дуже хороший був".
Обох воїнів поховали на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
