Володимир Овчарук 10 років працював лісником у філії “Кам’янець-Подільське лісове господарство”на Хмельниччині. У березні 2022 року добровільно вступив до лав ЗСУ. Наразі чоловік демобілізувався, повернувся до своєї сім'ї та працює на посаді помічника лісничого.
Історію служби та повернення до цивільного життя Володимира розповіли у Спілці воїнів-лісівників України.
10 років життя Володимир Овчарук присвятив роботі у лісі — працював у філії “Кам’янець-Подільське лісове господарство” лісником.
“Стежив за лісом, за виконанням усіх лісогосподарських робіт — розведення та відновлення лісу, збирання насіння, доглядом за ґрунтом і станом дерев”, — розповів Володимир.
Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, чоловік у березні 2022 року добровільно вступив до лав ЗСУ.
“Дружина та 12-річна донька важко сприйняли те, що я йшов служити. Не хотіли відпускати, хоч і розуміли, що росіян треба гнати з нашої землі”, — зізнається Володимир.
Чоловік спочатку проходив службу у 36 окремому стрілецькому батальйоні. Потім їх приєднали до 54 окремої механізованої бригади. Тоді він об’їздив найгарячіші точки Донбасу, розповів військовий.
“Коли був у 3 танковій, то працювали на Харківщині. Це були якраз ті дні, коли почали звільняти цю територію. Я возив особовий склад на лінію фронту. Ми перші їхали по території, де ще вчора панували росіяни. Вщент розбиті будинки, все понівечене. І попри це там були люди. Вони виходили нас зустрічати зі сльозами на очах, обіймали”, — пригадує Володимир.
На зворотному шляху машина вже була забита пораненими. Дорогою — постійні обстріли. Якщо не вчасно довезти — хтось міг недожити.
“Кожен день в нас відрізнявся один від іншого. Ми вже знали, як треба поводити себе при обстрілі, як ховатися. Часто хлопці попереджали, що тією чи іншою дорогою краще не їхати", — каже Володимир.
За майже рік служби чоловік жодного разу не був у відпустці. Демобілізувався неочікуванно — командир повідомив про звільнення, бо мати з інвалідністю погано себе почувала і їй потрібен був догляд.
"Сім’я про моє звільнення нічого не знала. Я їм зробив сюрприз — приїхав без попередження. Дружина не повірила своїм очам. Довго обіймались, текли сльози. А донька взагалі перші дні від мене не відходила”, — пригадує чоловік.
Володимир зізнається, що перші місяці мало з ким хотів спілкуватись.
"Кожної ночі бачив уві сні обстріли, поранених. Довгий час не було нормального сну. Але робота у лісі — найкраща терапія", — додає чоловік.
Наразі Володимир Овчарук працює на посаді помічника лісничого.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
