Сьогодні, 24 листопада, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розглянув клопотання про обрання запобіжного заходу директору компанії нардепа Лабазюка Денису Назімову. Йому призначили тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 12 мільйонів гривень. Щодо самого нардепа Лабазюка, то розгляд клопотання прокурорів про його арешт із альтернативою внесення застави у сумі 100 мільйонів гривень, яке теж розглядалося сьогодні, перенесли на понеділок, 27 листопада.
Вищий антикорупційний суд не встиг розглянути клопотання прокурорів спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо обрання нардепу Сергію Лабазюку запобіжного заходу. Прокуратура просила застосувати до нардепа Лабазюка, якого підозрюють у наданні неправомірної вигоди міністру інфраструктури України Олександру Кубракову та голові Держагентства відновлення Мустафі Найєму, тримання під вартою на 60 діб з альтернативою внесення застави 100 мільйонів гривень.
Розгляд клопотання про обрання нардепу запобіжного заходу у Вищому антикорупційному суді розпочався ще о 13:30 із подання прокурором ще одного клопотання — щодо накладення арешту на майно та активи, які належать нардепу Сергію Лабазюку та його дружині, голові Хмельницької обласної ради Віолеті Лабазюк. Захист нардепа одразу попросив перерву у засіданні на 1-1,5 години, аби мати можливість ознайомитися із заявленим клопотанням. Водночас адвокати політика виступили проти того, що прокуратура долучила до матеріалів справи документи про майновий стан Віолети Лабазюк. На їхню думку, це не стосується предмета розгляду.
Згодом суд призначив засідання з розгляду клопотання прокуратури про арешт майна та активів родини Лабазюків на ранок понеділка, 27 листопада.
Повернувшись до розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу, захист заявив, що вважає суму застави, яку визначила прокуратура для Сергія Лабазюка, непомірною і попросив суд зменшити її до 1,5 мільйонів гривень. Під час виступу адвокат політика також зазначив, що у справі є двоє підозрюваних — окрім самого Лабазюка, таку ж підозру вручили і директору компанії "Ю Ар Ді Українські дороги" Денису Назімову.
"Сьогодні ВАКС уже розглянув клопотання щодо обрання Денису Назімову запобіжного заходу. Прокуратура просила застосувати до нього взяття під варту з можливістю внесення застави також у 100 мільйонів гривень, але суд зменшив її до 12 мільйонів", — зазначив захисник нардепа.
Разом з тим, адвокат попросив суд призначити запобіжний захід Сергію Лабазюку, не пов’язаний із арештом. Наприклад, застосувати електронний браслет і забрати у нього закордонні паспорти. Захисник політика поскаржився на вкрай незадовільні умови утримання в СІЗО та назвав такий вид запобіжного заходу катуванням та насильством.
Також захисники Сергія Лабазюка звертали увагу суду на невинуватість політика, мовляв, він, зустрічаючись із Кубраковим і Найємом, не мав наміру давати їм неправомірну вигоду, а діяв лише в інтересах підприємства, бенефіціаром якого є, і на якому працює понад тисячу людей, яких у такий важкий час не можна було залишити без роботи та зарплати.
"Із введенням воєнного стану не працювала система Prozzoro і були запроваджені виключно прямі договори. Державні службовці змогли укладати договори тільки з тими підприємствами, які були до них наближені. І це вина держави, яка дозволила такій системі бути нормою. Найєм, який сьогодні не є підозрюваним у цій справі, або виконував роль члена злочинної організації, яка за домовленістю з найвищим керівництвом держави має можливість сьогодні безкарно вимагати хабарі, або він особа, яка отримала неправомірну вигоду, була затримана і на якихось підставах, абсолютно незаконних, уникає кримінальної відповідальності", — заявив адвокат нардепа під час судового слухання.
Сам Лабазюк у своєму виступі зізнався, що кілька разів шукав зустрічі із міністром Кубраковим, але той лише в липні цього року сам запросив його на зустріч, під час якої вони обговорили питання залучення до робіт компанію "Ю Ар Ді Українські дороги".
"Коли почалася повномасштабна війна нас просили допомагати усім, чим можна було – технікою, людьми. Причому безкоштовно. Ми ніколи не відмовляли. Коли почали виділяти кошти на відновлення, усі замовлення робіт відбувалися непрозоро і компаніям, які часто не могли їх виконати. І такі компанії, як "Ю Ар Ді", ішли як субпідрядники до них, але виконували роботи з ремонту доріг та відновлення мостів за економічно необґрунтованими цінами. Тому на цій зустрічі із Кубраковим я запитав його, що робити з підприємством — розпускати людей і залишити їх без заробітку? Кубраков відповів, що цього робити в жодному разі не можна і сказав, що дасть доручення Найєму залучити компанію до робіт, і щоб надалі я спілкувався з ним. Ми з Мустафою спілкувалися про те саме – чому одні підприємства отримують підряди, а інші не отримують, і як мені зберегти людей, які працюють на "Ю Ар Ді". Але на усіх цих зустрічах ми говорили лише про можливість залучення компанії до роботи на державницьких засадах, і жодного разу ми не обговорювали питання "відкатів" чи якихось окремих преференцій для компанії "Ю Ар Ді". Крім того, знаючи публічне ставлення Кубракова та Найєма до корупційних діянь, в мене навіть не могло виникати якоїсь думки про те, щоб запропонувати одному чи другому неправомірну вигоду", — зазначив у виступі в суді Сергій Лабазюк.
Зі слів політика, про усі звинувачення він дізнався у вівторок, 21 листопада, під час обшуку у себе вдома.
"Після обшуку я одразу прибув до Києва і три дні тут очікував на виклик до суду. Я нікуди не втік, хоч мав ще і закордонні паспорти, і автомобіль, і матеріальні можливості для цього. Мені немає чого ховатися, для мене найважливіше якомога прозоріше і відкритіше співпрацювати з судом і слідством, щоб встановити об'єктивність та відновити честь моєї родини", — заявив у суді Лабазюк.
Близько 18:30 суд вирішив зробити перерву у слуханні справи нардепа Лабазюка та відкласти розгляд клопотання щодо обрання йому запобіжного заходу до 16:50 понеділка, 27 листопада. Попри те, що прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури наголошували на тому, що кримінально-процесуальний кодекс відводить 72 години на розгляд клопотання про міру запобіжного заходу, а цей час вичерпується у суботу о 15:00. На ці зауваження слідчий суддя сказав, що кілька вилучених брендових годинників у Лабазюка вистачить на грошову заставу.
Адвокати ж політика звернули увагу слідчого судді на презумпцію невинуватості клієнта, а також на те, що, якщо суд ухвалить рішення про арешт нардепа, то вихідні він проведе у СІЗО і не зможе внести застави.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура підозрює нардепа Сергія Лабазюка у висловленні пропозиції надати хабаря топпосадовцям Олександру Кубракову і Мустафі Найєму. Йому оголосили підозру за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
Що відомо про Сергія Лабазюка
- Депутат Верховної ради України трьох скликань (теперішнього дев'ятого скликання, восьмого та сьомого скликань). З 2012 року обирається до парламенту по одному і тому ж мажоритарному округу №188, до якого входить частина Хмельницького, колишні Хмельницький та Волочиський райони.
- Наразі у Верховній Раді є членом депутатської групи "За майбутнє" та членом Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики.
- Народився у 1980 році у Волочиську Хмельницької області. Є засновником та на цей час почесним президентом ТОВ "Група компаній "Вітагро", яка займається рослинництвом, садівництвом та тваринництвом.
- Одружений. Дружина депутата Віолета Лабазюк наразі є головою Хмельницької обласної ради.
- У грудні 2016 року, як повідомляла "Українська правда", на фірмі у Волочиську, підконтрольній нардепу Сергію Лабазюку, проводилися обшуки працівниками СБУ. Тоді, як повідомляла речниця СБУ Олена Гітлянська, народний депутат України завдав тяжких ушкоджень співробітнику СБУ під час виконання ним службових обов’язків, внаслідок чого співробітника СБУ було госпіталізовано із черепно-мозковою травмою. Як йшлося у публікації "Української правди", СБУ спільно з ГПУ викрила багатомільйонне розкрадання бюджетних коштів посадовцями Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, "організоване через комерційні структури, підконтрольні одному з нардепів".
- У 2017 році, за інформацією видання "Наші гроші", Головне управління Нацполіції у Хмельницькій області підозрювало ліквідатора державного підприємства "Завод "Маяк" (с. Гвардійське Хмельницького району) і службових осіб TOB "Інвестиційна компанія "Вітагро" у прихованій приватизації держпідприємства.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.