"Я вперше відчув, що таке бути українцем". Так, згадуючи про Євромайдан, події якого в Україні розпочалися 21 листопада 2013 року, говорить хмельничанин Степан Кушнір. Він одним із перших вийшов на майдан у Хмельницькому. Своїми спогадами Степан Кушнір поділився з Суспільне Хмельницький.
"У першу ніч, коли ми побачили, що в Києві виходять люди на майдан, у Львові виходять, ми зрозуміли, що треба проявити якусь солідарність, продемонструвати владі, що в сучасному демократичному світі одноосібно не можна обирати вектор розвитку країни. Уперше ми збиралися біля монументу "Віра, Надія, Любов". Це символічний монумент, він символізує віру в майбутнє, любов до України, і надію на краще", — розповідає Степан Кушнір.
За його словами, у першу ніч на хмельницькому майдані зібралося до десяти активістів.
"Це разом із таксистом, який нас підвозив. Ми тоді його переконали у тому, що він має бути тут, тому що треба проявити свою небайдужість, треба своєю присутністю показувати, що ми не погоджуємося. І це було для нас справді важливим", — згадує Степан.
Люди, які приходили у перші дні на Майдан — це ті, які мали активну громадську позицію, і були так чи інакше пов'язані із громадською діяльністю, розповідає Степан.
"Їм не треба було пояснювати, чому ми тут, вони і так це розуміли. Але ми стояли на Майдані, а повз проходили люди, ми комунікували з ними, пояснювали, чому ми тут. Я тоді представляв молодіжний сегмент активістів, і молодь була моєю цільовою аудиторією, тож ми робили студентський майдан. Ми ходили по закладах освіти, запрошували молодь приєднатися до нас. Нам вдалося вивести на вулиці міста декілька сотень молодих людей. Ми говорили з ними, а вони, в свою чергу, доносили до студентів свого навчального закладу важливість ситуації, яка панувала на той момент", — каже Кушнір.
З його слів, Майдан за своїми емоціями нагадував певну діаграму: були хвилі піднесення, був і свій спад.
"Звісно, коли багато людей виходили, це було відчуття, що, дійсно, є якась єдність. І на той момент я вперше відчув, що таке бути українцем насправді", — каже Степан.
Пригадує, що щось схоже відчував вже на початку повномасштабної війни, коли люди дуже гуртувалися.
"Це схоже на мурашник, коли всі на одній хвилі і всі роблять щось спільне", — говорить Степан Кушнір.
Утім, каже учасник Євромайдану, було багато тоді й ситуацій з розряду розчарувань.
"Я побачив, як поводиться влада і взагалі політика. Побачив, що для політичних партій Майдан — це місток до того, щоб бути при керівництві, стати за кермо нашої країни. Тобто, для них ця революція була, по суті, боротьбою за владу. Але, хоч це було десь не тільки позитивно, тим не менш, це було точкою біфуркації, як на мене, яка змінила хід розвитку країни. І я вважаю, що багато чого на краще змінилося в країні. Можливо, не так воно швидко відбувається, та цей механізм запущений. Думаю, що хто вже не був би при владі, він розуміє силу людей, що вони можуть потерпіти, вони можуть заплющувати очі, але не можна просто сісти на шию і використовувати суспільство в своїх цілях", — підсумовує Степан Кушнір.
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.
