Харків’янка Лана Тесленко близько восьми років займалася дизайнерською діяльністю у рідному місті: розробляла подіумний одяг, шила шкіряні сумки, взуття, займалася декором приміщень під будь-які події. Коли через війну прийшлося переїхати до Хмельницького, відкрила для себе новий напрямок — почала створювати худі із тканини, яку збирає на місцевому смітнику.
Дизайнерка Лана Тесленко завжди відчувала потяг до перетворення старих речей на нові. Тож минулого року, коли через війну прийшлося переїхати з Харкова до Хмельницького, жінка відкрила для себе новий напрямок – створювати дизайнерські худі. Родзинка одягу полягала в тому, що зшиті вони із тканини, яку Лана знаходить на місцевому смітнику.
"Сміття існує тільки в голові людини, а все навколо нас – то є ресурс, який можна переробляти та використовувати. Я помітила на смітнику величезну кількість якісної тканини, яку фабрики чи підприємства викинули прямо в мішках. Я зрозуміла, що є можливість ці відходи використовувати для пошиття худі",— розповідає дизайнерка.
Спочатку, каже Лана, сприймала це, як гру. І навіть подумати не могла, що людям сподобається така концепція.
"Я хочу не просто продати річ, яку зробила, а поділитися з людьми й своїм світоглядом. Показати, що творити дизайнерські речі можна з нічого. Я максимально використовую ресурс, який в мене є, нічого не докуповую. Мої худі – це 99% сміття і лише 1% - це витрати на нитки",— каже харків’янка.
За період повномасштабного вторгнення Лана Тесленко пошила понад 150 худі. Її замовники — люди з різних куточків України.
"Не дивлячись на те, що почала займатися цим напрямком саме у Хмельницькому, серед моїх клієнтів лише одна замовниця була хмельничанкою. Але хочу цю індустрію розвити саме тут, бо бачу перспективу. У місті є сортувальні центри, фабрики, тобто, ресурс, який можна використати на благо",— розповідає Лана Тесленко.
Для харків’янки це більше соціальний проєкт. Бо, каже, хочеться надихати людей на те, щоб вони також побачили в старих речах не сміття, а ідею для оновлення та перевтілення у нове.
"Зараз я хочу вийти на місцевих виробників одягу та запропонувати співпрацю. Щоб вони надавали ті залишки тканин, які викидають на смітник. А я б перетворювала їх на дизайнерські худі, не ходячі по смітниках. Бо матеріал я знаходжу дуже якісний. І мені шкода, що він просто лежить на смітнику та гниє там",— пояснює харків’янка.
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram.
