Двадцять священників та 250 парафій перейшли на Хмельниччині до ПЦУ з початку війни

Двадцять священників та 250 парафій перейшли на Хмельниччині до ПЦУ з початку війни

Двадцять священників та 250 парафій перейшли на Хмельниччині до ПЦУ з початку війни
Церква села Черепова у Хмельницькій громаді тепер українська - з початком повномасштабного вторгнення релігійна громада села висловила бажання перейти до ПЦУ. Фото: Суспільне Хмельницький.

У Хмельницькій області двадцять священників Української православної церкви перейшли до ПЦУ разом зі своїми громадами. Всього 250 релігійних парафій, відколи триває війна Росії проти України, приєдналися до незалежної української церкви.

Про це Суспільному розповів представник Хмельницької єпархії ПЦУ Захарій Залізний.

Історії громад, де священник не підтримав рішення вірян і де, навпаки, ініціював зміни — дізнавалися кореспонденти Суспільного.

У церкві села Черепова на стінах видно плями іншого кольору. Тут висіли ікони, які, йдучи з храму, забрав священник, розповідає парафіянка Валентина Кургузова. Коли громада ухвалила рішення перейти до Православної церкви України, настоятель їхнього храму, отець Андрій, залишився в УПЦ.

"Там хатина в нього є і там вони на дому собі зустрічаються, в хаті служби проходять. Не знаю, які там ті служби, але щось там правиться", — розповідає пані Валентина.

Отець Андрій також служив і в сусідньому селі зі схожою назвою – Черепівка. Тамтешній храм першим залишився без священника – ще торік, у травні, коли громада пішла з УПЦ.

"Ми його запитували: "Отець, що має бути, війна почалася, вже всі церкви переходять на українську, до ПЦУ", а він нам сказав, що йому не можна. Навіть казав, якщо ми хтось йшли в українську церкву і приходили сюди, то він забороняв, казав, що ми вже гріх зробили", — говорить мешканка Черепівки Марія Шульженко.

Двадцять священників та 250 парафій перейшли на Хмельниччині до ПЦУ з початку війни
Отець Олександр Бонк приїжджає зараз правити у храм села Черепівка, релігійна громада якого перейшла до Православної церкви України. Фото: Суспільне Хмельницький.

Жителька Черепівки Оксана Горобець стала парафіянкою місцевого храму Іоанна Богослова, відколи він належить до ПЦУ. До цього жінка відмовлялася відвідувати "російську" церкву – так між собою місцеві називали Українську православну церкву Московського патріархату.

"Протягом семи років я їздила до Хмельницького, в Андріївський собор, бо мені хотілося все-таки чути, і моїм дітям, і онукам, чути молитву на рідній українській мові", — каже пані Оксана.

Тепер Черепова і Черепівка мають іншого священника. Так само — одного на два села. Призначений ПЦУ у місцеві громади отець Олександр Бонк приїжджає відправляти Служби Божі у вихідні та великі свята.

"Наразі священників не вистачає, бо священники мають по три-чотири, а то і п'ять парафій. Це дуже велика для нас робота, ми не встигаємо, але мусимо так виходити з цього. Священник один, а парафій чотири, і священник мусить себе ділити на чотири, віддавати ту любов для чотирьох парафій", — говорить отець Олександр.

Двадцять священників та 250 парафій перейшли на Хмельниччині до ПЦУ з початку війни
Представник Хмельницької єпархії ПЦУ отець Захарій Залізний є настоятелем Свято-Успенського храму міста Хмельницький. Фото: Суспільне Хмельницький.

З 2014 року до Православної церкви України на Хмельниччині перейшли 250 парафій і усього лише двадцять священників УПЦ, розповів Суспільному представник Хмельницької єпархії Православної церкви України Захарій Залізний.

"Ми приймаємо до себе усіх священнослужителів, і тоді вони залишаються на своїх парафіях, зі своїми людьми, зі своєю громадою. Ми усіх раді прийняти, хто хоче перейти до ПЦУ", — каже настоятель Свято-Успенського храму міста Хмельницький отець Захарій Залізний.

Кадрове питання – брак священників для місцевих громад – ПЦУ може вирішити за рахунок семінаристів – молодих освічених випускників духовних вишів, каже священник з Черепової та Черепівки Олександр Бонк. Він і сам був нещодавно призначений священником у села Хмельниччини, і це, каже, його перші парафії..

"Вони своїх парафіян навчали і казали: "Куди ви ходите, вони не канонічні, вони незаконники". Але наша церква, не маючи ще тоді Томосу, вона вже була народною, народ її канонував. Народ сам хотів, щоб була наша православна церква України, на своїй мові", — розповідає отець Олександр Бонк.

Двадцять священників та 250 парафій перейшли на Хмельниччині до ПЦУ з початку війни
Настоятель Свято-Андріївського храму міста Старокостянтинів отець Єрмоген ще у 2014 році став намагатися правити Служби Божі українською мовою, а рік тому разом з парафією перейшов до Православної церкви України. Фото: Суспільне Хмельницький.

У Свято-Андріївському храмі міста Старокостянтинів проходить Літургія до дня цілителя Пантелеймона. Проводить службу у цій церкві, як і 28 років тому, настоятель отець Єрмоген. Торік разом з громадою він перейшов до ПЦУ.

Отець Єрмоген каже: Майдан і початок війни на сході України стали для нього вирішальними. Тоді ж він втратив частину вірян.

"От, коли побили студентів, якраз це була субота, наступного дня — неділя, ми перестали поминати Кирила. Пішли люди тоді, велика кількість пішла, то їхня справа. Я кажу: "Я молюся Богу, ви хочете молитися Кирилу, це ваша справа", — говорить отець Єрмоген.

Переважно російськомовний у побуті, отець Єрмоген намагається правити українською. Зі слів парафіянки Свято-Андріївського храму міста Старокостянтинів Надії Бондарєвої, перехід до ПЦУ та на українську мову ініціював їхній батюшка на чолі з усією громадою та вірянами. У них, каже жінка, не було абсолютно жодних суперечок з цього приводу.

Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.

На початок