На 20 відсотків у середньому зменшилася урожайність ранніх зернових культур на Хмельниччині у порівнянні з минулим роком і становить 47 центнерів з гектара.
За словами начальника управління Департаменту розвитку промисловості та АПК обласної державної адміністрації Вадима Конончука, на це вплинули посушлива осінь, безсніжна зима та зливи влітку.
Головний агроном сільськогосподарського підприємства в Красилівському районі Василь Косюк каже, рік видався складним через погодні умови: «тепла й суха зима сприяла виникненню і розповсюдженню шкідників та хвороб. А навесні, на час вегетації рослин вдарили морози. Довелось знімати стреси, які пережила культура, обробляти її стимуляторами росту, амінокислотами».
Жнива ранніх зернових та зернобобових в області розпочалися на 2 тижні пізніше. На сьогодні сільгоспвиробники зібрали ранніх зернових і зернобобових із 40 відсотків відведених площ та намолотили 614 тисяч тонн зерна. Озимої пшениці зібрали із 42 відсотків площ, і урожайність цієї культури не перевищує 48 центнерів з гектара, проти торішньої – 58.
У господарстві Красилівського району, яке спеціалізується на вирощуванні та реалізації насіння, сіють елітне зерно 4-х сортів озимої пшениці. Тому тут врожаї вищі, ніж в середньому на Хмельниччині, каже Василь Косюк: «Не такий, як ми очікували, але жнива показують, що ми молотимо 8-6 тонн з гектара, це непоганий врожай. Хоча ми розраховували на 8 плюс».
Дефіцит зерна пшениці та інших сільгоспкультур, каже Вадим Конончук, виникав минулими роками через зернотрейдерів, котрі виконували угоди на постачання зерна іноземним покупцям і вивозили збіжжя з країни. У 2020 році Уряд запобіг такій ситуації. «Хмельниччина і Україна не залишаться без хліба. З великими зернотрейдерами Уряд підписав з меморандум про обмеження експорту зерна», - пояснює Вадим Конончук.
Читайте також
- На Хмельниччині з першого серпня заборонили ловити раків
