Перейти до основного змісту
Усе стікає в Південний Буг: селищу на Хмельниччині на добудову очисних споруд треба 10 мільйонів

Усе стікає в Південний Буг: селищу на Хмельниччині на добудову очисних споруд треба 10 мільйонів

Усе стікає в Південний Буг: селищу на Хмельниччині на добудову очисних споруд треба 10 мільйонів
. Фото: Суспільне

У селищі Летичів, що на Хмельниччині, уже понад два десятиліття не має очисних споруд. Вони були збудовані як очисні районної лікарні ще у 70-х роках минулого століття, але наразі їх використовувати неможливо - вони застаріли.

Реконструкцію очисних споруд почали робити у 2016, але так і не закінчили… Наразі вони не працюють. Аби закінчити там усі роботи та збудувати сучасні очисні у селищі, потрібно щонайменше 10 мільйонів гривень. Таких грошей у бюджеті Летичівської ОТГ не має, а з державного бюджету їх не виділяють.

Про це Суспільному розповідає селищний голова Летичівської ОТГ Ігор Тисячний. Додає – наразі усі каналізаційні стоки стікають у два старі природні відстійники, що знаходяться за кілька метрів від очисної станції. Там нечистоти відстоюються, осідають, а вода з них стікає просто у річку Південний Буг.

Біля тих відстійників брудно та смердить, каже житель Летичева Михайло Савченко. Ще один місцевий житель Борис Карачун додає, що у тій місцині багато смердючого намулу, ходити біля якого небезпечно, адже він просідає. Каже, хоче, аби очисні у селищі нарешті запрацювали, але вони поки не працюють.

Біля відстійників повно сміття, смердить та небезпечно ходити, адже все просідає. Фото: Суспільне.
Біля відстійників повно сміття, смердить та небезпечно ходити, адже все просідає. Фото: Суспільне. Фото: Суспільне

«Це були очисні споруди нашої Летичівської центральної районної лікарні. Вони побудовані, напевне, ще на початку 70-х років. Але потім їх передали на баланс селищної ради. Коли у 2015 році створилася громада, то були виділені державні кошти на їх реконструкцію. У 2016-2018 роках Хмельницька обласна служба єдиного замовника працювала на реконструкції наших очисних споруд. Одразу все в них нормально йшло, вони багато зробили робіт. А потім, коли їм треба було робити деякі комунікації, з’ясувалося, що не було зроблено геодезію. Вони почали лізти в землю, а там суцільна скала. Пригнали дороговартісну техніку, але воно нічого не дало. Виділені гроші використали. І на цьому роботи з реконструкції очисних споруд, на жаль, зупинилися. Ми їх не закінчили», - розповідає Ігор Тисячний.

Нові очисні в Летичеві почали будувати, але так і не добудували. На їх добудову потрібно ще 10 мільйонів. Фото: Суспільне.
Нові очисні в Летичеві почали будувати, але так і не добудували. На їх добудову потрібно ще 10 мільйонів. Фото: Суспільне. Фото: Суспільне

За словами Ігоря Тисячного, комісія Хмельницької ОДА визнала недобудовані очисні такими, які не можуть використовуватися.

«Зараз селищна рада замовила нову проектно-кошторисну документацію. Вона коштуватиме десь 200 тисяч гривень. На реконструкцію очисних, які досі не працюють, було уже використано 5 мільйонів гривень з державного бюджету. Зараз ціни зросли, тому нові роботи з реконструкції очисних потягнуть десь на 10 мільйонів гривень», - каже Ігор Тисячний.

Наразі у Летичеві до водовідведення, окрім райлікарні, підключено 1010 абонентів, каже директор комунального госпрозрахункового підприємства «Злагода» Летичівської селищної ради Микола Дядюк.

«Наше підприємство очисними спорудами райлікарні не користується, бо вони досі знаходяться на реконструкції. Ми користуємося старою системою водовідведення та двома природними відстійниками, які знаходяться в межах очисних споруд. Нечистоти там відстоюються, уся гидота залишається в намулі, а відстояна вода витікає в Південний Буг», - розповідає Микола Дядюк.

Стоки з усього Летичева наразі збирають у два старих природних відстійники, з яких потім вода стікає в Південний Буг. Фото: Суспільне.
Стоки з усього Летичева наразі збирають у два старих природних відстійники, з яких потім вода стікає в Південний Буг. Фото: Суспільне. Фото: Суспільне

За його словами, на балансі комунального підприємства «Злагода» знаходиться 46 двоповерхових та п’ятиповерхових будинків, з яких 34 підключені до централізованого водопостачання та водовідведення. За перший квартал цього року, каже Микола Дядюк, населення скинуло понад 16 тисяч кубів каналізаційних стоків. Це в середньому 93 кубометри на добу.

За скидання недостатньо очищених стічних вод Летичівському КГП «Злагода» лише цього року нараховано збитків на суму 5 тисяч гривень, каже начальник відділу зв’язків з громадськістю та ЗМІ Державної екологічної інспекції Хмельницької області Наталія Сологуб.

За скидання неочищених стічних вод до річки, летичівським комунальникам нарахували у 2020 році 5 тис. гривень збитків. Фото: Суспільне.
За скидання неочищених стічних вод до річки, летичівським комунальникам нарахували у 2020 році 5 тис. гривень збитків. Фото: Суспільне. Фото: Суспільне

«Загальний стан очисних споруд і каналізаційних мереж комунальних структур області в більшості випадків є незадовільним. Більшість каналізаційних мереж і очисних споруд побудовані в 70-х роках минулого століття. З огляду на застарілість обладнання та не проведення поточних ремонтів, вони на сьогодні не забезпечують ефективну очистку. Надзвичайно гостро стоїть питання в Летичеві, де очистка стічних вод не здійснюється взагалі. Остання перевірка, яка здійснювалася інспекцією в червні цього року, показала, що встановлено перевищення нормативів гранично допустимих скидів по таким речовинам, як хімічні сполуки – фосфати та нітрити, біологічне споживання кисню», - розповідає Наталія Сологуб.

Біологічна очистка комунально-побутових стічних вод зовсім не здійснюється у Віньківцях, Новій Ушиці, Старій Ушиці, Деражні, додає Наталія Сологуб.

Топ дня
Вибір редакції
На початок