Більше тисячі іконок-оберегів відправили бійцям на передову викладачі Хмельницької школи іконопису «Нікош». Роблять їх кишенькового розміру в техніці декупаж.
"Я їх розібрав, скажімо так, на запчастини, на ось такі приблизно. Потім у майстерні зробив ось такі заготовки, такого розміру, щоб усі були однакові. Потім це усе нарізувалося. Перша партія була 30 штук, все робилося експериментально, вручну", — так викладач Хмельницької школи іконопису "Нікош" Святослав Терлецький розповідає, як створює основу для ікон.
Для цього, каже, згодиться будь-яка деревина. Перші заготовки, наприклад, майстер робив із піддонів, які до закладу привіз військовий капелан. Коли основа готова, Святослав обробляє краї та задник.
"Маємо вже пошліфовану готову дощечку, вона вже гладенька, наступний етап, знову ж таки, моєї роботи безпосередньо — це дати їй колір", — розповідає Святослав Терлецький.
Для надання кольору майстер використовує спеціальний барвник – спиртову морилку. Після просихання якої покриває заготовку акриловим лаком і знімає ворс.
"Його треба наждачним папером легенько зняти, потім покрити ще раз, навіть два-три рази покрити, тоді вона на виході гладенька, приємно взяти в руки", — каже Терлецький.
Готову дощечку викладачка школи іконопису «Нікош» Ольга Войтюк грунтує, наносить золоту фарбу і зображення в техніці декупаж.
"Після того, як зображення вже на дошці, ми маємо ось так наждачним папером згладити ось ці чіткі контури, між нашим зображенням і дошкою", — говорить Ольга Войтюк.
Це, каже майстриня, робить, аби "зістарити" ікону. Після цього оздоблює її золотою і темною фарбами.
"У мене є такий спеціальний пензлик, не зовсім він такий із рівними краями, і цим пензликом я ось так проходжуся. Усе, вийшла така іконка", — показує Ольга Войтюк.
За словами директорки школи іконопису "Нікош" Юлії Неліної, з початку війни їхня школа та викладачі й учні намагаються якось допомогти українським захисникам, які на передовій, які захищають нас, наших дітей, наше мирне небо.
"Відправили вже дуже багато іконок, більше тисячі, 1100-1200. Це були міста на передовій, де найбільш активно ведуться бойові дії", — розповідає про рішення створювати іконки для захисників Юлія Неліна.
"Коли робота закінчена, ми обов’язково запрошуємо до себе свого колишнього учня, він священик, отець Миколай, він приходить до нас у школу і освячує іконки для воїнів. Ми всі разом стаємо і просимо допомоги для наших воїнів, нашої країни", — каже викладачка школи іконопису Ольга Войтюк.
Читайте також
- Подружжя з Хмельниччини створило музей вишивки та старожитностей
- "Діти фронту". Хмельничани зібрали допомогу для дітей з Миколаївщини
- Писанки купують президенти: майстриня з Хмельниччини розповіла про своє захоплення
