Кілька сотень картин, вишитих соломкою – творчий доробок кам’янчанки Наталі Лашко. За її словами, вона, її чоловік та син – єдині в Україні, які створюють картини за допомогою розщепленої соломки. Наталя Лашко каже, що у світі у цій техніці працюють менше десятка майстрів. Нині роботи кам’янчанки зберігаються у приватних колекціях, музеях Америки та Європи.
З майстринею та її роботами познайомилася кореспондентка Суспільного.
"Ось вона розщеплюється. Солома повинна бути мокрою. Розщеплена соломина просто елементарно вставляється, хвостик у нас загинається. Я залишаю там хвіст. Коли починаю працювати, у мене може бути ескіз легким олівцем – загальне уявлення де і як може бути", — розповідає художниця, майстриня Наталя Лашко.
До вишивки триптиха "Гей, соколе!" Наталю Лашко надихнула однойменна пісня. Каже, фон для неї прикрасила вишивкою солом’яною ниткою. Для цього вона розщеплювала соломину на 16 волокон.
"Перша ідея була традиційний український хрестик. І, в такому випадку, тут традиційний подільський орнамент. Я використовувала ці орнаменти. Я їх взагалі усюди використовую у своїх роботах. Це як підпис. Це – подільський орнамент, те що я художник – з Поділля", — пояснює Наталя Лашко.
За словами Наталі Лашко, її справу продовжує син Ілля. Він – експериментує з соломкою.
"Він спробував вишивати орнаменти епохи Бароко по-українськи. Світ дивується цим технікам і технологіям, тому що воно не характерне для вишивок соломою інших країн, інших майстрів. Це чистий експеримент нашої сім’ї", — розповідає художниця.
Вишиває соломкою Наталя Лашко з 1984 року. Каже, солому для своїх робіт – вирощує біля будинку.
"Цією ідеєю, що можна вишивати соломкою, я поділилась зі своїм чоловіком Володимиром Іллічем Лашко. І ми почали експериментувати. Ми її варили, ми її кип’ятили, ми намагались щось з нею зробити. Проблема, це генетично-модифікована солома. Вона коротка, вона тверда, вона не гнучка. З неї фактично нічого робити не можна. Вона дуже груба", — розповідає майстриня.
Окрім вишивки соломкою, Наталя Лашко займається клаптиковим шиттям. Над клаптиковим панно, за мотивами "Пісні про скрипаля", Наталя Лашко працювала сім місяців. Каже, на її створення надихнула творчість українського художника Івана Марчука.
"У 2011 році у мене народилась ідея, як вишивати, як зробити з текстилю також солому і в тій же техніці фактично спробувати вишивати кольоровою соломиною. Ця техніка була оцінена на Х’юстонському фестивалі клаптикового шиття. Серед семи тисяч претендентів, які були виставлені, вона посіла, потрапила в головний приз у номінації "Інноваційні технології", — розповідає жінка.
Авторка: Наталя Сідова
Читайте також
- Хлопець з інвалідністю створює картини за допомогою праски та воскових олівців
- У Хмельницькому відкрили благодійну виставку плакатів Нікіти Тітова
- Розписані військові шоломи та гільзи від куль: у Хмельницькому відкрився благодійний ярмарок
- На Хмельниччині встановлять оригінальну патріотичну ялинку
- Хмельницькі школярі організували концерт для поранених воїнів
