Колишній військовий, рядовий Володимир Шрубковський, який служив водієм в 95-тій десантно-штурмовій бригаді в 2014-му-15-му роках, не одягає військову форму. Каже, вона нагадує про війну, а про неї 35-тирічний чоловік згадує неохоче. Після демобілізації він створив спілку учасників АТО Летичівського району, звідки родом, а тепер очолив "Центр допомоги учасникам АТО" Хмельницької області і відтоді й дотепер допомагає бійцям після повернення з фронту знайти своє місце в цивільному житті.
Центр допомоги учасникам АТО розташовується в кімнаті адміністративної будівлі в Хмельницькому. На столі - потртрети 13-ти загиблих під час виконання військових обов’язків та померлих після поранень і травм бійців з Хмельниччини. У "Центрі", каже Володимир Шрубковський, першими дізнаються про загибель вояка, перевіряють інформацію, зв’язуються з родичами, допомагають доправити додому "вантаж 200", оформити документи і влаштувати поховання.
"Комунікація в нас налагоджена з комісаріатами, військовими частинами, громадськими організаціями на місцях. Доставка та транспортування загиблих - "вантаж 200" і "чорний тюльпан".
Володимир згадує першого загиблого побратима, відколи сам повернувся з війни.
"Перший загиблий - мій товариш, Юра, з Летичівського району, з яким грали колись в футбол. Мені було дуже важко, коли він загинув".
У кімнаті є речі, які сюди принесли на знак подяки за допомогу бійці. Здебільшого їх уже немає в живих, каже чоловік. Каска вояка з позивним "Комар", прапор військової частини Максима Гузуна.
"Він прапор подарував, але він помер, в нього зупинилося серце", - розповідає Володимир Шрубковський.
На стіні шеврони. Їх дарують військові за надані юристом за фахом Володимиром Шрубковським юридичні консультації.
"Тут вже більше 500 шевронів. Це подяка за допомогу. Є рідкісні".
Як оформити документи для отримання статусу учасника бойових дій, які пільги для передбачені, де лікуватися, де знайти житло-з усіма цими питаннями демобілізовані звертаються сюди.
"Вся соціальна допомога, медицина, земля, постановка на квартирний облік, забезпечення житлом, яке зараз дуже нагальне, оформлення діток в садки. Від 15-го року останній звіт ми писали - понад сім тисяч, зараз десь вісім тисяч, які зверталися в індивідуальному порядку. Від п'ятдесяти до ста дзвінків кожний день", - каже Володимир Шрубковський.
На столі лежать заяви колишніх військових про виділення їм землі. Від початку 2016-го року й дотепер звернулося понад 5 тисяч людей, до 3 тисяч набули права власності і тепер господарюють-каже чоловік. Про свою службу в 95-тій десантно-штурмовій бригаді рядовий Володимир Шрубковський згадувати не хоче.
"Всі знають, що таке ця бригада. Рейд, оборона Донецького аеропорту. Ми повернулися до цивільного життя, ми звичайні люди, хочемо жити і радувати свої сім'ї".
Стосовно військової форми Володимир Шрубковський каже, її мають носити тільки військові.
"Я вважаю, військову форму носять ті, хто служить. Це військовий, захисник і взірець. Мені форма нагадує про війну.
А зайвий раз згадувати про війну чоловік не хоче.
