Подружжя пенсіонерів перебралося зі столиці в село своїх батьків та господарюють: для себе, своїх дітей і армії. Господиня Наталія Паціюк розповідає: переїхали в Теліжинці Старосинявської громади кілька років тому, але досі не може надихатися свіжим повітрям та натішитися натуральними продуктами.
Свою історію подружжя Паціюк з Києва розповіло Суспільному Хмельницький.
Господар Олександр Паціюк та його дружина Наталія жили й працювали в Києві. Кілька років тому залишили столицю й переїхали в село батьків Теліжинці Старосинявської громади.
"Добре, що я приїхала сюди. По-перше, свіже повітря, є чим дихати. А місто є місто. Мені подобається в селі. В такому селі гріх не жити: є водопровід, газ", — розповідає Наталія Паціюк.
"Я задоволений своїм життям. Я працюю. Безумовно, встаємо рано і до пізнього вечора щось робимо. Це життя, це здоров’я. Я щось виростив, щось комусь подарував, завжди мені це дуже приємно", — додає чоловік Наталії Олександр Паціюк.
Олександр показує власноруч викопану й вимощену сушарню-коптильню для фруктів.
"Тут ми зразу засипаємо 7 відер слив, і воно коптиться близько трьох днів", — пояснює Олександр.
Сливи з одного дерева власного саду.
"От ця матінка-слива, вона, бідненька, вже старенька, їй років десь 18-20", — пояснює Олександр.
Наталія виносить сітку з копченими сливами. Каже: цього року вони вродили особливо рясно.
"Як ніколи! Дуже багато! Дивіться, які гарні!", — каже Наталія.
За її словами, досі не може надихатися свіжим повітрям та натішитися натуральними продуктами з власного господарства. З сухофруктів робить узвар, з калини — ліки проти гіпертонії. І для душі має заняття: вирощує квіти біля дому та на сільській клумбі. Показує грамоту, яку отримали цього року в конкурсі селищної ради "Краще домогосподарство села Теліжинці". Щоправда, каже Наталія, повітряні тривоги не можуть не тривожити навіть тут.
"Повітряні тривоги, вони, звичайно, трохи "вбивають" нас. Одного разу тут дві ракети пролетіли, так я аж вскочила. Боже, страшно так було. А як ті люди, які там під тими ракетами, під бомбами", — розповідає Наталія Паціюк.
Подружжя вирощує фрукти, овочі, домашню птицю.
"В цьому році в нас було понад 50 відер помідорів. Боже мій! Законсервували, сік зробили, кетчупи, все, що можна було з помідорів зробити", — розповідає житель Теліжинців Олександр.
Чоловік каже: спожити все, що вирощують і переробляють, неможливо. Тому й діляться. Овочі, картоплю передають для українського війська та купують армійцям за свою пенсію матраци й теплі речі.
"Заплатив повністю за плиту, потім в мене були ще деякі куски металу, я завіз. П’ять кілограмів сала, купив півтора кілограма часнику і передав. Хай буде якась мізерна частиночка від мене", — розповідає Олександр Паціюк.
Про те, як зимуватимуть, Паціюки не тривожаться. Олександр каже: в будинку є газ, електрика, та коли їх раптом не буде, без тепла та їжі не залишаться: дров заготовили вдосталь та мають ще вугілля, яке купляла покійна Олександрова мати.
"В Німеччині тільки будують, 4 види опалення підводять: дрова, мазут, газ і електроенергія", — каже Олександр Паціюк.
Читайте також
- "Хлопців роздягали, перевіряли на татуювання і забирали цигарки". Як жителі Маріуполя виїхали з окупації на Хмельниччину
- "Я тільки вкусила хліб з маслом і як зашипіло", — пенсіонерка, в будинок якої влучив уламок ракети
